Вірші
Перемога
Настане мир і справжня перемога,
Коли почнемо з себе, а не з Бога,
Коли ми (люди) спинимо війну?
Коли згадаєм другу світову,
Про те, як разом в ній перемагали,
Життя втрачали, рідних віддавали,
Як разом ми змагалися усі,
І як програли наші вороги.
Як перемогу разом святкували
І як пишались нашими дідами.
Хіба могли подумати вони,
Що воювати будемо і ми...
Хай буде світ хоч трішечки світліше,
А люди в ньому щирі і добріші.
Настане мир і справжня перемога,
Коли почнемо з себе, а не з Бога.
ОЗВУЧКА - https://youtu.be/dqg8HVhMsmM?si=jfmsuTy_AVN5P55C
4
0
37
Сині Береги
В безодні вод покірно стогне місяць мій,
Морська глазур вдягає всі міста у вогні.
Злилися з хвилей пам'ять і печаль моя
І знову я, знову я одна…
Здавалося, що в казці ти мене впізнав,
Прагнучи вершин, мене одну шукав.
Але дурні надії доля забрала,
А я одна, досі я одна.
Віднеси мене
До минулого, любов,
В ті сині береги,
Де знов чекає він.
Я вірила тобі, жила твоїми снами,
Щодня я йшла за мрією знов ланцюгами,
Ти несподівано з мого звернув шляху,
Прошепотів, шепотів «Я йду..."
Віднеси мене
До минулого, любов,
В ті сині береги,
Де знов чекає він.
Життя тривало і ще так багато спроб
Іскрилось і тьмяніло серце знов його,
Як боляче б не було мені, все одно,
Вірю я, вірю я у в любов.
Віднеси мене
До минулого, любов,
В ті сині береги,
Де знов чекає він.
Відео: https://youtu.be/gyQavbYE45s?si=SkojiPMdoHkLk_ks
3
0
66
Світ без тебе - могила
Світ без тебе - могила,
Небо – неначе клітка.
Навіть вогонь каміна
Колір змінює зрідка.
Холод в кімнаті, морок,
Стіни немов застигли,
В серці уламок-ворог,
Спогади стали пилом.
Світ без тебе - могила,
Пташки щебечуть мовчки.
Там, де весни година,
Досі осінні ночі.
Стелиться листя стогами,
Осінь любов змінила
Довгими лиш дорогами.
Світ без тебе - могила...
Озвучка - https://youtu.be/WXis7aRKI28?si=EnhvNtJ3s7dxlGCJ
4
0
63
Вільна Україна
Сьогодні бачила я сон,
в якому знов була щаслива,
був вільний світ і вільне небо,
і наша вільна Україна
цвіли ясніючі степи
і сонце серце моє гріло,
і я така, немов птахи,
летіла, бо зцілились крила.
Тепер все було, як колись:
В Дніпрі купалася малеча,
В лісах тварини завелись,
Ніхто не думає про втечу.
Запахла зорана земля
Життям, свободою, коханням
і це моя земля, моя,
В ній спрага духу поєднання.
Мов наші пращури говорять
"'Єднайтесь, Ви - одна родина.
В родині кожного боронять,
Й батько доньку, й мати сина.
В своїх дітей карбуйте мир,
Живіть Ви гідно в Україні.
Нехай веде Вас поводир,
Ваш Бог і вільна Батьківщина".
Відео:
https://youtu.be/lVto63giw7s?si=YSkl33lb3DGQjwBZ
8
0
84
Твоє волосся пахне осінню
Твоє волосся пахне осінню,
Серпанком свіжим, тим, що зранку
Вкриває небо знову просинню
І зводить скрізь руду альтанку.
Малюють фарби в лісі вогнище,
Твоє волосся пахне листям,
Мої думки тікають в сховище,
А їх сліди розтануть містом.
Твоє волосся пахне зливами,
Вони будують точні ритми,
Мене ховають диво-крилами
Дощу нестерпні вічні ридми.
***
Відео: https://youtu.be/wbJ6LkNa5SQ?si=WxDKSmt2Jz9-I3EY
6
0
135
Відлітай
Коли хвиля сумна
Загортає тебе,
Вже не віриш в дива
І знову настрiй не йде.
Ти послухаєш серце,
А воно навпаки,
Знов, рятуючись б'ється,
Задає тобi ритм.
Просто зараз ти відлітай
I зi мною цей трек прокачай.
Цієї ночі ритм відчувай,
Час зупиняй, злітай, злітай...
Коли крається серце
Від власних думок,
Знов із пам'яті стерся
Шлях яскравих зірок.
Ти не зводь сумні стіни
Навколо себе.
Відлітай в ту долину,
Що врятує тебе...
Просто зараз ти відлітай
I зi мною цей трек прокачай.
Цієї ночі ритм відчувай,
Час зупиняй, злітай, злітай...
Хвиля сумна загортає тебе,
Ти сидиш вдома і настрій не йде,
Смутком пробрались твої почуття,
Повільно втрачаєш смак до життя.
Всюди не те і всюди не так,
На твоїй душі сидить темний знак
І там розпускає своє він коріння,
Та вчасно прибуде до тебе спасіння.
Я прилечу немов ангел на крилах,
Разом зі мною танцююча сила,
Не бійся мене, дай свою руку,
Зараз врятую тебе я від смутку.
Мелодія ця - порятунок від горя,
Просто злітай до неба над морем,
Ритму віддайся і рухайся сміло,
Нехай затаецює усе твоє тіло.
_____
Автори тексту: Ашанія, Олександр Гусейнов
Автор музики: Ашанія
______
Відео: https://youtu.be/d28rgjlQAy0?si=72sVij7wPY1H7uuv
4
0
151
Бог війни
Біль у скроні, а в очах вогонь,
Зараз в крові не лише долонь.
В крові наші душі і серця,
Будемо ми йти разом до кінця.
Проженемо з нашої землі
Цих проклятих орків-ворогів,
Зсу - ти мій Бог війни.
Разом будемо до кінця ми йти.
Слава, слава, слава Україні,
Бачу сина в кожному я сині,
В кожному герої бачу силу волі, волі.
А в калюжі, а в калюжі крові,
Бачу море, тільки море болю,
І могили моїх героїв, героїв.
Біль у серці, а в душі журба,
Прапор в крові, а в руках верба.
Зсу - це наш Бог війни,
Разом будемо до кінця ми йти.
Слава, слава, слава Україні,
Бачу сина в кожному я сині,
В кожному герої бачу силу волі, волі.
А в калюжі, а в калюжі крові,
Бачу море, тільки море болю,
І могили моїх героїв, героїв.
9
2
265
Пташка
Так багато доріг та шляхів
Безліч різних людей і доріг
Самотності, болю і втрат
І не кожен, хто каже, твій брат.
Відшукаємо ми точний шлях
Що судився нам на небесах
і я вірю він нас приведе
В світ де щастя нас точно знайде
Я не знаю, як довго нам йти
і не знаю де сили знайти
тільки вірю, що десь там живе
Суджене щастя моє
Я , наче пташка з одним крилом,
лечу до тебе
назустріч знову
Немов сціляюсь твоїм теплом
Та мрію я, любов моя
8
0
214
Хай буде світ
Хай буде світ хоч трішечки світліше,
А люди в ньому щирі і добріші.
Настане мир і справжня перемога,
Коли почнемо з себе, а не з Бога.
Не Він насправді пекло розпочав,
А ті, що Богом себе уявили.
Заздалегідь він знав, про все це знав,
А ми і слухать навіть не хотіли.
9
0
224
Замок із піску
Набігла хвиля на жовтий пісок,
Змила шумом твій замок,
Хвилю не втримав блиск зірок,
Від хвилі він весь промок.
Сіла пташка на твоє плече
І сказала, що скоро
Стане душі твоїй гаряче,
Не згоріти б в її покоях.
Вкотре замок ти ліпиш для нас,
Куполи, вежі, стіни,
Та тільки давно вже сплив наш час,
Лишились одні руїни.
Ти на небі, а я на землі,
Не забирай мою радість,
Не забувай мою мрію
Силу мені дай свою.
Будував для двох
Замок із піску
Та я дурна не знала,
ДлЯ двох його замало.
Замок із піску
Залишиться твоїм
На небі й на землі.
9
1
127
За кожну душу
За кожну душу, вкрадену війною,
Всіх покарання знов наздожене.
І той "народ", прославлений ганьбою,
Народ, що має серце крижане,
Поляже в крові нашої свободи,
За кожну душу нам він відповість,
Для них ця страта - тільки лиш нагода,
Для нас вона - це відчай, біль і злістъ.
8
1
334
Слава нашим пацанам
Слава нашим пацанам,
Що життям знов ризикують,
Що повітря й сон дарують,
Ми довіку винні Вам.
Слава нашим пацанам
І дівчатам, що на фронті.
Ми чекаємо в турботі,
Ви лише повірте нам.
Ми лишились у хатах
Без світлинки, без дровинки,
Без води і соломинки,
Майже Ви та тільки дах
Маєм зараз за житло,
Все одно... Лише б свободу,
Що не зраджувала б роду.
Ось життя, і це воно.
Ми б прокляли те лайно,
Що назвалось президентом,
Стало вічним резидентом
Та й ще зникнуло давно.
Ми б хотіли та давно
Ми вимолювали в Бога
Ту, просвітлену дорогу,
Щоб знайти скоріш його.
Тільки він не чує нас,
Кожен карму відпрацює,
Кожен відстань замалює.
Кожен має той свій час.
Хай Ваш час живе завжди,
Ви цього лиш забажайте,
Потім рідне все згадайте,
Хай воно Вас змусить жить.
10
0
207
Наказ донечці
Коли тебе не чують, не кричи,
Доводити комусь — немає сенсу.
Мовчання, наче мудрості ключи,
Найкращі зробить в карму твою внески.
Забудь про всіх та й ще про все земне,
Навіщо так усим цим перейматись?
Я все пройшла, всьому навчу тебе,
Одне запам'ятай, в душі є вартість.
Ти виростеш, наробиш помилок,
Бо житимеш колись вже самостійно,
Ніколи не журись, існує Бог,
Він поруч все життя, Він ходить тінню.
Чини добро, воно керує всім,
За кожен вчинок трапиться розплата.
Добра для добрих більшає у дім,
А кривдникам лише біди багато.
Якщо у спину вдарили ножем,
Не треба помсти, всесвіт сам помститься.
Якщо побачиш кішку під дощем,
Це точно знак, врятуй ту милу кицю.
І мамою колись ти станеш теж,
Дружиною, бабусею, можливо.
Кохай свою родину ти без меж,
Я хочу, щоб ніколи не тужила.
Пройди свій шлях ти гідно, без страхів,
Тримайся, доню, я завжди тримаю.
Хай сяють вчинки сяйвами душі,
Ти зможеш, моя дівчинко, я знаю.
9
6
196
Мажори
Раніше усім дівчатам
Потрібні були мажори,
Що мають авто, айфони,
Ще й купу дурних курчаток,
Що водять вночі по клубах,
Вживають лише елітку,
На море їх возять влітку,
Уікенди проводять в луврах,
Дарують коштовні речі
І хутром вкривають плечі,
Сидять в галереях днями,
В театр вони йдуть на драми...
...Тепер не в театрах драми,
Життя, наче фільми жахів.
Дівчат від жорстоких орків
Рятують не хлопці з бару.
Пишаються вже не тими,
Що мають бабло в кишені,
А тими, хто там, в курені,
Не втратив в собі людину,
Хто бореться за свободу
Життям ризикує знов
За наше життя і кров,
Майбутнє всього народу,
Хто зброю в руках тримає,
Біду кожен день долає.
Мажори втікли з полей,
Цінуйте своїх людей.
Тепер не мажорів хочуть...
Лише зсу щоночі
Ховають себе в руїнах
І квітнуть в дівочих мріях.
6
0
198
Я б сьогодні могла померти
Я б сьогодні могла померти,
Коли орки шатались в лісі,
Коли дрони літали в небі,
Коли в справу втручались біси.
Коли пісню писали сльози,
А співали тримтячі губи,
Сподівалася, що серйозно,
Я врятуюсь оцим від скрути.
Коли хлопці всіма фронтами
Йдуть на жертви заради нас всіх,
Я страшенно боюся карми,
І розплати за чийсь чужий гріх.
І це правда, нажаль, не жарти.
Нас хотіли прокляті стерти,
Від брудного цього театру
Вмить ми зможемо всі померти.
8
5
262
Крижана королева
По вогню я босоніж крокую,
Мов по кризі, по гострому склу,
По уламках, краєчками раю
Я всі каверзи гідно пройду.
Вкотре я натикнуся на збіги
Невезінь або злих язиків
І пограю ще раз в їхні ігри,
Ігри тих, недалеких, умів.
Я, приймаючи правила долі,
Вчуся бути сильнішою тут
І стають під моєю ногою
Льодом краплі невдачей і скрут.
Та інакше все можна побачить,
Не полон, а свободу знайти.
До добра через труднощі шляхом
Йтиму я саме так, як і ти.
Я тепер лише ковзаю легко
По усіх тих моїх перешкодах,
Що ламаються тільки під лезом
І зникають в загублених водах.
Не здаватися, все відпустити,
Завжди бути в думках обережною,
Мені краще і жити, і бути
Крижаною на вік королевою.
8
1
209
Я знов вдаряюсь об людей
Я знов вдаряюсь об людей...
Та Скільки ж можна довіряти,
А потім гнати біль з грудей
І в котрий раз допомогати?
Від їхніх вчинків свіжі рани,
Але замало, треба ще,
Щоб брами вогнищем палали,
Щоб Вам нашкодити іще.
Да й так, щоб квітнули тюльпани
У тому місці, де журба;
І щоб топили океани,
Безодня — то печаль раба.
Я знов вдаряюсь об людей...
Та їм же ш це не зрозуміти.
Поки карають їх дітей,
Я все ж продовжую ясніти.
Бо є на світі справедливість,
За кожен вчинок є ціна
І штучна посмішка, звабливість —
То купа бруду і лайна.
9
0
150
Загублене
Загублений ключ вiд серця,
Окремленого перехрестям,
Роздiленого на дороги
Кохання або тревоги.
Чекае якоїсь сутi,
Чому почуття забутi?
Набридли чуттєвi змагання,
В котрих живем не востаннє.
Загублене сяйво кохання
Не витримане чеканням
Благало тебе зупинитись,
Благало не загубитись.
Ти встанеш у будь-якій скруті
Без скиглення і без люті.
Ти вперше себе не впiзнала,
Тепер все для тебе вдале.
9
0
214
Заради Вас я знов тупила
Заради вас я знов тупила,
Щоб вам айкью не зіпсувать.
І зовсім інша я, не мила,
Як Ви любили називать.
Я просто розум Ваш терпіла,
Щоб не було гучних образ,
Щоб не бруднить своє світило
І не наврочити Ваш сказ.
Я шепотіла, Ви гриміли;
Гримить завжди лише порожнє,
Ви йдіть, складайте свої рими,
Аби були б на це спроможні.
11
0
211
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Мої вірші всюди тебе знайдуть,
На землі, на небі, у морях,
Хоч дороги завжди оминають,
Ти мене почуєш навіть в снах.
Мої вірші всюди тебе знайдуть.
І чим довше ми з тобой не разом,
Тим гучніше в серці пісню складуть
Ті слова, не згублені і часом.
Колись бУли спільними і мрії,
Тільки сенсу в тому доля не знайшла,
Не дала нам віри і надії,
А лише підступно обійшла.
Все, що разом ми змогли прожити
Так безбожно втратило всю цінність,
Не потрібно навіть ворожити
Щоб дізнатись, як втікає гідність.
Де б твоє життя не проросло,
І якщо роки тебе уразять,
Збережи у серці те тепло,
Мої вірші всюди тебе знайдуть.
12
0
212
Стільки ще буде болю
Стільки ще буде болю,
Стільки смертей і втрат.
Крові стече у тім бою
Стільки, що не до страт.
Не потрібен тут автомат,
Буде інше їм покарання,
Замість розстрілу - сотні зрад,
Замість зустрічей - лиш прощання.
Замість дихання - їм ядуха,
Замість ніг - буде їм візок.
Хай не чують тепер і вуха,
Хай зніміє навіки рот.
7
0
196
Уламки
Коли болить і серце, і душа,
Нас накриває тимчасовим смутком
І світ тепер здається нам тим згустком,
Що вмить руйнує стіни куреня.
І згас вже наш палаючий вогонь,
Нема спасіння від цієй негоди.
Лише уламки нашої свободи
Лягли, як тінь, на долю і долонь.
І все, де був любовний аромат,
Тепер пропахло запахом незгоди
І вибухнули гнівом небозводи,
Побачивши, що світ нам малуват.
9
0
165
Україно моя
Україно моя, незламна,
Ти живи, розквітай незалежною.
Ти лунай, як мажорная гама,
Бо мінору нам більше не треба.
10
0
149
Проклятая
Та згинь вже нарешті, проклятая,
Невже тобі досі замало?
Тебе не врятує всесвятая,
В якої ти віру займала.
Тебе не врятує широкая,
Що зветься Окою ріка,
Залишишся ти одинокою,
Мабуть павутиною зла.
Та стихни чужа і розлючена,
Тебе вже ніхто не побачить.
Моя Україна замучена
Провчить і тепер не пробачить.
Тепер Україна пророчить
Душею до неба злітає,
Її предбачаючі очі
І ворога вмить розстріляють.
10
0
154
Коли забудеш мене ти
Коли забудеш мене ти,
Весь свiт залишиться пустим.
Тодi кохання помре,
А серце кричатиме тiльки про те,
Що вся зупиниться Земля,
Що вже я буду не твоя.
Холодним стане весь Свiт,
Коли забудеш мене ти…
Коли забудеш мене ти,
Весь світ залишиться пустим,
Знов дощ прол'є за вiкном
I залишишся ти лише сном.
Твоєю зiркою стану я…
Я – тiльки тiнь, тiльки мить твоя.
Я вiдновлю нашi всi мости,
Коли забудеш мене ти…
9
3
236
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Чому, коли ти йдеш, я плачу
І на порозi дощ стiкае знов?
В своїх очах вже полум'я не бачу,
З прощанням миттю холодiє кров.
Чому, коли ти йдеш, обiйма
Бережуть тепло коханих рук?
Чому в твоєму серцi є надiя,
Що помiж нас не може бути вже розлук?
Чому твiй погляд вперше, як востаннє,
Шепоче найприемнiшi слова?
Лише на тебе найнестерпнiше чекання,
Менi здається, що такого не бува.
Чому у розумi так нескiнченно в'ється
Лиш те iм'я, яке з усiх одне?
Тому, що два палких, коханих серця
Давно назавжди втiлились в одне...
13
4
236
У країни душа палає
У країни душа палає,
Моя туга не має краю.
Я рятуюся молитвами,
Ти зі мною, мій Боже, знаю.
Ви зі мною, мої сила й воля,
Ви - найкраща у світі зброя.
Ти зі мною, мій рідний прапор,
Дощ із крові на тебе крапав.
Ти зі мною, моє повітря,
Зараз чорна твоя палітра
Та не завжди все буде отак,
Буде мир, перемога і мак...
11
2
229
Намисто
Мрiї про тебе я знов одягаю,
Наче намисто цiннiше.
I Знову… I знову я Небо благаю,
Щоб бути з тобою скорiше.
Назавжди в тобi хочу я заблукати,
Неначе в жаданому снi.
Я буду чекати…
Я буду чекати на тебе й обiйма твоi…
Кроки чиїсь за дверима я чую,
Нi, це не ти… Помиляюсь…
Знову сумую, ще бльше сумую,
Тебе, як нiкого, кохаю…
Я бiльше не хочу розлуки з тобою,
Бо щастя моє в тобi.
Серце забути тебе не дозволить,
Я маю сказати тобi…
Я бачу в посмiшцi твоiй
Життя всесильний круговiй…
Я бачу в лагiдних руках
Все те, що я кохаю так.
Вже твої очi не сумнi,
Вони назавжди вже мої…
Я знаю, ти – вогонь думок,
Найяскравiша iз зiрок…
9
3
255
Якби можливо було душі малювати
Якби можливо було душі малювати,
Твоя душа була б з усіх найкрасивіша,
Була б яскрава, тепла, радісна, крилата,
Бо сміхом розбивала б грішну тишу.
10
5
170
Людська лють
Останнім часом коїться багато
Незрозумілих дій, страшних речей
І світ навколо, мов ота палата,
Де божевільних втримують людей.
Один вбиває, другий нападає,
А третій себе Богом уявив,
Поки четвертий йшов до Бога плаєм,
Його "місцевий Бог" вже засудив.
Останнім часом коїться багато,
Нас тут катують, страчують брати,
І замість того, щоб лиш обійняти,
Від нас батьки примушені піти.
Тут всі тепер розгнівані, колючі,
Нажаль, не взмозі бачить і почуть.
Нас затягнули в раз криваві кручі,
Страшний не Бог, а справжня людська лють.
8
3
185
Холод - тільки привід для кохання
Холод - тільки привід для кохання,
Вдвічі більше грітися теплом,
Вдвічі більше тілом пригортання,
Прагнуть рідним вкритися крилом.
Взимку руки чуйно гріє подих,
Холод знов чарує почуттям,
Взимку смак коханих губ лілових
Гріє тим солодким забуттям.
Холод вміє влучно чаклувати,
Вкрити душі пристрастним зітханням.
Вчіться, люди, в холод зігріватись,
Холод - тільки привід для кохання...
14
1
262
Я боюся тебе, як вогню
Я боюся тебе, як вогню,
Навіть встояти перед тобою —
Все одно, що нести маячню
На тій шибениці, з ганьбою.
Я боюся тебе, як вогню,
Мені б просто не стати тим попелом,
Я від помилки себе спиню,
Ані сліду тепер, ані опору.
Я боюсь тебе, як вогню,
Ще мить і вибухне бомба.
І тоді не врятують мене
Молитви і прощення Бога.
Я боюсь тебе, як вогню,
Що палить і душу, і тіло.
До безглуздя кохати тебе,
Це єдине, чого хотіла.
Так, я боюся тебе, як вогню,
Ти повітря, дихання, моя мелодія,
Так, я боюся, але люблю,
Ти чуже життя, але любов моя.
8
0
164
Віднеси мене
В безодні вод покірно стогне місяць мій,
Морська глазур вдягає всі міста в вогні.
Злилися з хвилей пам'ять і печаль моя
І знову я, знову я одна…
Здавалося, що в казці ти мене впізнав,
Прагнучи вершин, мене одну шукав.
Але дурні надії доля забрала,
А я одна, досі я одна.
Віднеси мене
До минулого, любов,
В ті сині береги,
Де знов чекає він.
Я вірила тобі, жила твоїми снами,
Щодня я йшла за мрією знов ланцюгами,
Ти несподівано з мого звернув шляху,
Прошепотів, шепотів «Я йду..."
Віднеси мене
До минулого, любов,
В ті сині береги,
Де знов чекає він.
Життя тривало і ще так багато спроб
Іскрилось і тьмяніло серце знов його,
Як боляче б не було мені, все одно,
Вірю я, вірю я у в любов.
Віднеси мене
До минулого, любов,
В ті сині береги,
Де знов чекає він.
10
4
273
Ангел
Мiй, я знаю, ти назавжди мiй,
Але якщо життевий бiль
Захоче долi нашi розвести…
Я не вiдпущу життя своє
Те, що в серцi так давно живе.
Скажи, любов моя,
Так хто ж без тебе я?
Хтось, неначе шлях мiй пiдказав,
Рожевi пелюстки розклав
До твого серця, любий мiй…
Ти неначе вiтер, наче тiнь,
Все в життi моєму так змiнив,
Що не зрозумiла я:
Так хто ж без тебе я?
Мiй, я знаю: ти назавжди мiй,
Тому вiддай увесь свiй бiль
Лише моїм не стриманим сльозам.
Я залишу їх Тим небесам,
Якi завжди допомогали нам.
Залишу там, де було добре нам…
I вмить, немов схилилось небо,
Повернув минавший ранок.
I знову зупиняло тебе
Вiд слiв болючих на останок…
Я покажу лише тобi,
Що коли важко на Землi,
У Всемогутнiй Вишинi
З тобою плаче янгол твiй…
ВІДЕО: https://youtu.be/oRBORkH5VyI?si=pmMNOpdo5_-Xo1ag
5
0
203
Я життя розпишу кольорами
Я життя розпишу кольорами,
В кожен день я додам нових барв,
Кожну ніч розмалюю зірками,
Щоб зі мною разом світ зітхав.
Посміхнуся новому початку
І чекатиму тільки добро.
Я в житті залишаю печатку,
Щоб казково світило воно...
Диво робить з людьми новий ранок,
Надихає чарівним бажанням,
Заряджає бадьорий світанок
Ароматом ранкової кави.
7
0
178
Щоденник батька
У старому письмовому столi
Я знайшла щоденник твiй.
Не побачить нiколи волi
Останнiй шлях твiй.
Минуло вже 9 рокiв,
Як ми залишились без тебе…
Твiй вiчний сон - твiй вiчний трон.
Все вже не так,
На цей раз не буде строкiв.
Вже нiколи не буде тебе,
Це – мiй рок, моя доля,
Але я вибачаю тебе,
Що ти майже не був зi мною.
Вже печаль моя згодом стине,
Тебе бачу лише у вi снi.
Залишив менi ти єдине –
Старий щоденник свiй…
Всi цi роки своїм теплом
Мене зiгрiвала мати,
А в серцi з розбитим склом
Не припиняла я сумувати.
Кожен рядочок твого письма
Навiює журбу…
Життя твоє тепер туман,
А я… А я ще йду… За тебе йду…
Вже нiколи не буде тебе,
Це – мiй рок, моя доля,
Але я вибачаю тебе,
Що ти майже не був зi мною.
Вже печаль моя згодом стине,
Тебе бачу лише у вi снi.
Залишив менi ти єдине –
Старий щоденник свiй…
У старому письмовому столi
Я знайшла щоденник твiй…
Не забудеться вже менi
Останнiй подих твiй…
5
0
175
Нескінченність запитань
В скiлькох нестриманих сльозах
Ти бачив посмiшки мої?
Скажи менi, в чиїх очах
Були вони, жили вони?
Чому не забуваєш їх,
Коли з тобою ми не разом?
Чому тепло обiйм моїх
Стає спокусою одразу?
Чому вiд мене знов чекаєш
Найпершi лагiднi слова,
Якi ти й досi пам’ятаєшь?
Яких, можливо, не бува…
В скiлькох хвилинах нескiнченних
Тобi хотiлось цiлувати
Вiрші мої благословеннi
I мої плечi обiйняти?...
6
0
212
Надихаюсь Вами
Надихаюсь Вами, захоплююсь,
Відчуваю Вашу підтримку.
Нескінченно Вами народжуюсь,
Набираю Ваші відтінки.
Безумовно, Вами розквітнено
Найпалкіше сердце в дорозі,
Притаманно пташці, розкрилено,
Приховати вдячність не в змозі.
7
0
164
Мамо
Вибач мене,мамо,
Що не слухала тебе.
Що поради не сприймала,
Що залишила тебе.
А мені здавалось,
Що доросла я тепер
І в життя своє
Не впускала я тебе...
Я не знала,мамо,
Я не знала,ти пробач,
Що своїми молитвами
Відвела ти від невдач.
А мені здавалось,
Що доросла я тепер
І в життя своє
Не впускала я тебе...
Буде завжди жити посмішка твоя,
Ти моя зоря, ти зіронька моя.
Від твого тепла зігріється земля...
Ти моя мама, мамонько моя…
6
0
245
Злітай
Згадай, як все було,
Її тепло так зiгрiвало.
Згадай, як бiль минала,
Бо щось менi казало:
Згадай ти про любов,
Що серцю знов дарує крила,
Згадай, як небо те
Для тебе все себе вiдкрило.
Злiтай і подивись
На рiдне все і все знайоме
Та знай, що Божа вись
Дає нам жити змогу.
Злiтай, хоч крила вниз,
Бо бiлий снiг лежить на крилах.
Злiтай і доторкнись
До Того, Хто здiйма вiтрила…
Злiтай за небокрай
I пам’ятай про рiдну Землю,
Кохай, як любу, милу
Свою, свою країну.
Не знай ти зрад і змов,
Бо є любов,
То Божа сила.
Злiтай, бо та любов —
Це твоя Україна...
ВІДЕО: https://youtu.be/rn-41M3y4pU
8
0
274
Крок за кроком
Стриманно, незалежно,
Намагаючись без помилок,
Йду я своєю стежкою
Кроком за кожний крок.
Йду я, перебуваючи
У жагі запальних бажань,
Знов ні на що незважаючи
Продовжую свій шлях змагань.
Переконливо, бездоганно
Я вимолюю долю свою.
Але долі не притаманно
Малювати все барвою.
Не схиляючись, підіймаючись
Що б не сталося, йду вперед.
Лише вірою знов вкриваючись,
Відчуваю я все наперед.
7
0
295
Бути поруч
Ти просто маєш завжди бути поруч,
Без тебе зовсім я не вмію жити.
З тобою завжди хочу йти пліч-о-пліч,
Триматись знов за руки, наче діти.
З тобою хочу просто говорити
І разом миті всі переживати.
З тобою ночі й ранки розділити,
І навіть, разом просто помовчати.
Я просто завжди хочу бути поруч,
Коли тебе нестерпно душить доля,
Коли ліворуч щастя - біль праворуч,
Коли в полон захоплює неволя.
Я просто хочу дихати тобою
І завжди тебе серцем відчувати,
Хоча б на мить прощатися з журбою,
Хоча б на мить з тобою не прощатись.
Ти просто маєш завжди бути поруч,
Бо я без тебе вмію тільки тліти.
Лише з тобою хочу йти пліч-о-пліч,
Лише з тобою можу я горіти...
8
3
282
Відлітай
Коли хвиля сумна
Загортає тебе,
Вже не віриш в дива
І знову настрiй не йде.
Ти послухаєш серце,
А воно навпаки,
Знов, рятуючись б'ється,
Задає тобi ритм.
Просто зараз ти відлітай
I зi мною цей трек прокачай.
Цієї ночі ритм відчувай,
Час зупиняй, злітай, злітай...
Коли крається серце
Від власних думок,
Знов із пам'яті стерся
Шлях яскравих зірок.
Ти не зводь сумні стіни
Навколо себе.
Відлітай в ту долину,
Що врятує тебе...
Просто зараз ти відлітай
I зi мною цей трек прокачай.
Цієї ночі ритм відчувай,
Час зупиняй, злітай, злітай...
7
0
245
Найвеличніше кохання
До нiг твоїх схилився свiт,
Коли тебе я покохала.
Троянд серцевих бiлий снiг
Не зiпсував, їх бiльше стало…
І раптом бiль минати стала,
І вже нiщо не хвилювало,
Бо джерело мого кохання
В твоїх очах було бажаним…
Тепло мого палкого серця
Твої спалило ланцюги.
Звiльнило з суму твоє серце,
Пiдняло душу до гори…
На тебе снiгом з неба спало
Найвеличезнiше кохання…
На тебе снiгом з неба спала
Твоя любов… Моє кохання…
7
0
265
Новий рік
Тихо скрізь і ніч настала,
Все навколо спить давно.
Казка діток знов сховала,
Іній тихо в'є вікно.
Дітки бачать сни навколо,
Сніжна пісня б'є дахи,
Крига барву л'є чудово
На дороги і шляхи.
Місяць світлом свято зводить,
Сосни разом стали вбік,
Дід Мороз у дзвони дзвонить,
Їде справжній Новий рік.
3
0
104
Колись я казала
Колись я казала, що я тебе не пробачу...
Я вірила в те, що сильніша я, справедливіша.
Та зараз від тих несуразиць я тільки плачу
І знаю, що все ж таки, віра моя надійніша.
Я знаю, що все ж таки, доля моя закохана
У сонячний промінь, у болячий недоранок,
І свій, завжди сірий, пустий, непростий світанок,
Таємно живу і таємно тепер приховую.
Колись я казала, що я сильніша за тебе,
Чи справді було, чи здавалося так, не знаю
Та насправді я дуже сильно тебе кохаю
І бачити тебе завжди мені дуже треба.
Колись я ховала твої подарунки в шафі,
Чи їх побачу, чи нове в них тепер побачу,
Чи арфа плаче, чи я,в ній тепер заплачу...
Колись я казала, що я тебе не пробачу.
8
4
276
Ти знаєш, Бог...
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила,
І Харків, і Донбас, і Маріуполь,
І Бучу, і Ірпінь, і Бородянку,
Насправді там багато я прожила.
Насправді там багато я чекала
На поміч, на спасіння, на добро.
Надію знов і знов я так плекала,
Неначе росплескався весь Дніпро.
Насправді так багато я молилась,
Так вірила, так знала, сподівалась,
І вірила, й жила, і всьому вчилась,
Лише собі в усьому не зізналась.
Лише собі "пробачу" не сказала,
Пробачити себе все ж не вдалось.
Ворожою тоді я розмовляла,
А зараз ворог мою пиє кров.
Ти знаєш, Бог, тобі я все пробачила,
І те, що ти нас досі не простив,
Хоч захисту твого ми тут не бачили,
Молюся я, щоб ти нас захистив.
Облиш всіх нас, врятуй лише дітей,
Мені нічого більше непотрібно.
Спали у пеклі тих непрошених гостей,
Таких нам більше зовсім непотрібно.
10
0
262
Завжди бути поруч
Ти просто маєш завжди бути поруч,
Без тебе зовсім я не вмію жити.
З тобою завжди хочу йти пліч-о-пліч,
Триматись знов за руки, наче діти.
З тобою хочу просто говорити
І разом миті всі переживати.
З тобою ночі й ранки розділити,
І навіть, разом просто помовчати.
Я просто завжди хочу бути поруч,
Коли тебе нестерпно душить доля,
Коли ліворуч щастя - біль праворуч,
Коли в полон захоплює неволя.
Я просто хочу дихати тобою
І завжди тебе серцем відчувати,
Хоча б на мить прощатися з журбою,
Хоча б на мить з тобою не прощатись.
Ти просто маєш завжди бути поруч,
Бо я без тебе вмію тільки тліти.
Лише з тобою хочу йти пліч-о-пліч,
Лише з тобою можу я горіти...
8
0
222
Між нами
Краще б нам було
інакше попрощатись,
Могли уламки скла
насправді нам допомогти,
Та я в бездонній тиші
Намагаюся пробачить
Безглузді помилки,
Що ми з тобой накоїли.
З тобою поруч я,
Ставала знову немовлям,
Та дівчинка маленька
Хотіла захисту й тепла,
Ти завжди дбав про неї
Наче рідна мати
І навіть кров свою
За її життя віддав.
Свої посмішки , секрети
Я довірила тобі,
Навіть всі ті таємниці,
Що мав знати тільки брат.
Коли ми танцювали,
Війни хотілось між тілами,
Але коли з тобою разом,
Між нами мир, між нами лад.
8
0
240
Смакота
Загорнувшись у теплий плед,
Відчуваєш, яка смакота –
Знов слухаючи чийсь секрет,
Гріти руки на брюсі кота,
Попиваючи капучіно,
В м'яких креслах біля вікна,
Чекати під звук піаніно,
Коли тихо прийде зима...
8
0
296
Падишах
О, мій суворий падишах,
Та скільки ж будеш ти глумитись —
Ховати жалість в тих очах,
В які мені не надивитись?
Навіщо знищив ти сліди,
Якими можна повернутись
В ті, найщасливіші часи?
Як зміг ти їх ось так позбутись?
О, мій суворий падишах,
Чи не втомився потішатись —
З'являтись знов в моїх віршах,
А потім йти і не вертатись?
Навіщо стратами щоденно
Живеш і в діях, і в словах?
Спливаєш ти ось так, священно,
Час — мій суворий падишах.
7
0
205
Я життя розпишу кольорами
Я життя розпишу кольорами,
В кожен день я додам нових барв,
Кожну ніч розмалюю зірками,
Щоб зі мною разом світ зітхав.
Посміхнуся новому початку
І чекатиму тільки добро.
Я в житті залишаю печатку,
Щоб казково світило воно...
Диво робить з людьми новий ранок,
Надихає чарівним бажанням,
Заряджає бадьорий світанок
Ароматом ранкової кави.
Озвучка: https://youtu.be/XBgAQd6gEgI
8
0
174
Час
Щоранку ми народжуємось знову,
Щоденно проживаємо життя,
Щоночі ми зникаємо раптово,
Потроху ми йдемо до небуття.
По колу плетемо свої дороги,
До яких вже не буде вороття.
Постійно відбиваємо пороги
До Бога, в молитвах за майбуття.
Цей поспіх, заробити на життя,
Роками заважає дійсно жити.
Встигаємо лише на каяття,
Бо цінний час зуміли розгубити.
Відео:
https://youtu.be/rYlzwen2okA?si=BVQTkB5FlCu89YmS
14
1
178
Я залишу тебе уві сні
Я залишу тебе уві сні,
Щоб до тебе вертатися знов
У найважчі, знедолені дні,
Моя справжня, єдина любов.
Коли в сум загортається серце
Я гублюся у вічній пітьмі —
В тій, де голос твій досі не стерся,
В тій, де щось ти говориш мені.
Я залишу тебе уві сні,
Щоб самотніх ночей не боятись.
Закриваючи очі свої,
Вмію я до небес доторкатись.
По своїй каменевій доріжці
Я не йду, я пливу у човні,
В перешкодах цвітуть чорнобривці,
Лише ти даєш силу мені.
Озвучка - https://youtu.be/vFH55KOfrwo?si=mIiRbAI1GXUSyaW8
10
2
228
Старість
У нескінченності до зірок
Палає вогнищем хід думок,
Палає безліччю запитань,
Знов починаючи струм повстань.
В полоні роздумів, все життя
Жадає справжнього каяття
Її, втомлене світом, серце.
Подивилась в розбите люстерце
І не впізнала себе тепер,
Жахливі наслідки атмосфер,
Що спричиняли багато болю,
На волосся лягли сивиною.
Павутинням малює доля
На чолі, під звуки бемоля,
Очі втратили справжній колір,
Старість вчиняє життю опір.
У нескінченності до зірок
Палає вогнищем хід думок,
Перемогу святкує ярість,
Бо прийшла безжалісна старість...
8
0
148
Усюди бруд і я не про погоду
Усюди бруд і я не про погоду,
Мабуть в калюжі краще майбуття,
Ніж існувати поруч із сміттям,
Що так поважно зве себе народом.
І цей народ гризеться між собою,
Себе вони і судять, і клянуть,
Їм пліткувати краще, ніж дихнуть.
Нажаль, своїх камінням забивають.
Гризня за мови, злість, пекуча заздрість
І зброя вже направлена на нас,
Проти братів — братів обурив час
І зникло все: любов, зв'язок і парість.
6
0
903
Моя сім'я - моя фортеця
Моя сім'я — моя фортеця,
Мій дім, мій спокій, мій розмай.
Мій Бог, її ти захищай,
Нехай усе лихе минеться.
Ти збережи нас від спокуси,
Від зла, від заздрощів та бід,
Нехай ніколи весь наш рід
Не відчуватиме загрози.
Моя сім'я — моя фортеця,
Моя сім'я — безцінний дар,
І мій володар, і мій цар,
Нехай вона ще більше в'ється.
Коли додому я вертаюсь,
Знов забувається лихе
І все невдале, все пусте.
В сім'ю, як в прапор, загортаюсь...
6
1
385
Моє море зовсім не в морі
море зовсім не в морі,
Моє море — це не вода,
Це мої завжди теплі долоні
І світла завжди голова.
Моє море - це чисте серце,
Моє море - це мудрість років,
Моє море в моїй фортеці,
Де лунає завжди спів.
Моє море - це честь і гордість,
Моє море - це колір рудий,
Моє море - давати радість,
Не схиляти в журбі голови.
Моє море - моя уява,
Моє море - бездонні думки,
Це шляхів моїх важких справа,
Моє море в моїй голові.
4
0
301
Душа
Не дізнавайсь, куди я шлях схилила,
В яку межу зі світу перейшла.
О, друже, я усе земне зробила,
Я на землі кохала і жила.
Не дізнавайсь, куди я знов потраплю,
Коли навіки тіло вже помре,
І навіть та молитви твоєй крапля
В мені життя навіки обере.
Ти відчувай, ти знай, що поруч я,
Не дізнавайсь, де голос мій озветься.
Хоч може буду в тілі солов'я
Та все одно зв'язок не обірветься.
6
0
148
Я загоїлась, як та рана
Я загоїлась, як та рана,
Що стікала дощами сліз,
Знов , як вогнище, я палала,
Тільки бачила той свій ліс.
Ліс, що став тепер оберігом,
Ліс, що завжди мене приймав
І в своїх чарівних обіймах
Рятував мене, рятував.
Будував він свої дерева
Поміж тих льодяних озер,
А для щастя чого ще треба?
Я сховаюсь на дні печер.
Знов закохуюсь, я закохуюсь
В цей чарівний Душевний ліс.
І відштовхуюсь, знов відштовхуюсь
Від диявола, що проріс.
Я загоїлась, як та рана,
Я боліла і не знайшла
Вірних ліків, лише оману,
Тільки потім я ліс знайшла...
***
Озвучка - https://youtu.be/evwVfwKTj00
4
0
363
Зіронька
Розкажи ти, зіронька,
Про мою дорогу,
Надії дай краплиноньку,
Розчини тривогу.
Надихни ти сяйвом
Льодяні ці ночі,
Розбуди негайно
Чарівний клубочок.
Нехай клубочок котиться
Розплутає надію,
Раптово казка вродиться,
Розквітнуть знову мрії.
А мрії ті, як човники,
Припливуть до берегів,
Так хотіла зіронька,
Ми зіркам довірені.
Відео - https://youtu.be/GSUPyddL1Bk
5
0
381
Вершина
Ти - мій біль і найвища вершина,
Найтяжкіше з усіх перехресть,
Бо до тебе я йшла крізь долини,
Крізь невдачі, крізь зради, крізь смерть.
Кожен раз не той шлях обирала,
У падіннях втрачала себе,
Стільки горя в житті назбирала
І навколо було все пусте.
Ти - моя найцінніша вершина,
Бо до тебе я йшла крізь недуг.
Дуже затишна та полонина,
Де моїх не відпустиш ти рук.
Ти - моя нездоланна вершина,
Ти - моя не зрадлива душа,
Ти - безсонні моєї причина,
Ти - любов, та насправді, чужа...
***
Озвучка - https://youtu.be/dJMlm2OylpU
4
0
326
Колискова
Ніч приходить тихо,
Знов настане час
В дворі все притихло,
Сон прийшов до нас.
Матінка-зайчиха
Кутає в халат
Від нічного вихра
Рідних зайченят.
Сплять ведмеді в лісі,
І дерева сплять,
І небесні висі
В темряві мовчать.
Наші всі сусіди
Діток вклали вже,
Хай людей і звірів
Нічка береже.
Ліжечко, стелися,
Лялькам, іграшкам,
Пісню колискову
Заспівай всім нам.
Ти, малюк, в обійма
До мами поспішай.
Казочку дивися,
Баю-баю-бай...
5
1
337
З очей всіх суддів дивляться кати
З очей всіх суддів дивляться кати,
Їм не властиві милість, співчуття,
Вони горять лише одним буттям —
Спалити, стерти всі твої мости,
Тебе поглибще швидше закопати,
Твоє життя на себе приміряти,
Зробити винним ще до цього суду,
Без краплі честі вмить облити брудом.
З очей всіх суддів дивляться кати,
Та скільки б не робив того добра,
Пошматувати знов тебе пора,
В усьому винен ти і тільки ти,
Бо так ті судді вирішили зараз,
Для них чуже життя - то просто гра,
Вони стоять незламно, як гора,
Чужая доля дуже добре склалась,
Потрібно швидко щастя зруйнувать.
Чуже везіння бачити не можуть,
Своїм маляткам теж так "допоможуть",
Примусять їх катами існувать.
8
0
152
