Колись я казала
Колись я казала, що я тебе не пробачу... Я вірила в те, що сильніша я, справедливіша. Та зараз від тих несуразиць я тільки плачу І знаю, що все ж таки, віра моя надійніша. Я знаю, що все ж таки, доля моя закохана У сонячний промінь, у болячий недоранок, І свій, завжди сірий, пустий, непростий світанок, Таємно живу і таємно тепер приховую. Колись я казала, що я сильніша за тебе, Чи справді було, чи здавалося так, не знаю Та насправді я дуже сильно тебе кохаю І бачити тебе завжди мені дуже треба. Колись я ховала твої подарунки в шафі, Чи їх побачу, чи нове в них тепер побачу, Чи арфа плаче, чи я,в ній тепер заплачу... Колись я казала, що я тебе не пробачу.
2022-10-10 14:05:11
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ашаннiя
@Лілія Гулик я пробачила його, але коли вже він пішов життя. Вірш про тата ...
Відповісти
2022-10-12 08:51:00
Подобається
Лілія Гулик
@Ашаннiя співчуваю, пробачати важко, але потрібно для себе, інакше образа жере зсередини
Відповісти
2022-10-12 09:04:06
1
Ашаннiя
@Лілія Гулик так, це правда ...
Відповісти
2022-10-12 09:05:40
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4094
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2479