Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Анна. Тисяча вісімсот двадцять сім днів пекла Пересічна дванадцятирічна школярка, пересічний білий міні-вен, хто б міг подумати що Анну спіткає мн...
  • Руда Принцеса Дівчинка Соня сором'злива, але дуже життєрадісна та талановита. 10 клас і від Соні не має сліду, це...
  • Лише тут. Лише зараз. Лише з тобою Кохання... Воно завжди різне. Приходить невчасно. Ніколи не знаєш, звідки очікувати. Так легко сплут...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
люблячий мужчина
як так все склалось як життя обернулась від проблем весь час ховалась та з тобою доля всміхнулась перший день ніколи не забуду ти прогнав всю мою простуду одним махом, показав під чиїм живу дахом після п'яниць буває, з кута в кут посуда літає та я не тікаю, ти все ще мене любиш я знаю не піднімаю щодня, коли звонить моя рідня 6.5.2026
0
0
60
Без тебе усе не так
Без тебе усе не так... І холодно, і самотньо. Годинник карбує такт, А спогад летить в безодню. І кава втрачає смак, І ранок блідий, мов стіни. Чекаю найменший знак, Щоб вирватись із руїни. Ти - життя мого водограй,, Мій промінь у сірій імлі. Будь ласочка, не зникай, Мій всесвіте на землі.
2
0
55
ПАЛАЄМО у війні
Ми палаємо у війні і не знаємо, що судилось. Скільки тих нам залишилось днів? Може 2, може 5 вродилось... Та тримаємо небо плечем, Щоб не впало воно на дитину. І крізь попіл, крізь біль, течію Ми шепочем: «Живи, Україно». А у кожному серці — війна, І тривога, що рве до нестями, Та не зможе зламати вона Те, що виросло разом із нами. Не чекаєм від долі дива — Хоч би ранок прийшов не останній, Щоб над полем, де плаче журба Знов зійшло наше сонце жадане.
2
0
63
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103