Та що з вами не так?!
Мысли вслух, Отзывы и рецензии, Личное
Мені вже вдруге ця книга потрапляє на очі. Не знаю, але мене це дратує. Я ненавиджу таку тематику в літературі, де чувак зґвалтував дівку, а потім вона в нього закохується — і це все люто романтизується.
Не знаю, чи розуміють автори подібної "літератури", що таким чином вони романтизують насильство, романтизують стокгольмський синдром? Що таким чином дають неправильне уявлення про кохання молодому зростаючому поколінню? Що таким чином люто тригерять тих, хто пережив насилля?
Не знаю, чи вони розуміють той факт, що вони тупі моральні покидьки. І коли я побачила "краща книга року", мене просто здійняла хвиля обурення. Той, хто дав цю відмітку — схоже не менш покидьок.
Якби там на було. Думайте, що хочете. Але мені болить ця тема. Бо я знаю, що таке стокгольмський синдром. І знаю, що всім на це байдуже. Вони звертають увагу на цю проблему, коли грошима починаєш шуршати. Огидно..
Тому я не розумію, що з людьми не так? Мені просто огидно, образливо. І сумно.. що подібна література набирає масову популярність...
Чи можна якось прибрати кров з моїх очей? Романтизація насилля і стокгольмського синдрому — цілковите ФУ!
