Блог
Всі
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Я так обожнюю цю атмосферу ранньої весни, коли кожен промінчик сонця, зігріває саме серце. Коли не можеш сидіти вдома, і хочеш вийти на вулицю та подивитися на цю неймовірну красу. Коли радієш першим підсніжникам так, наче чекала на них все життя. Вже розпускається верба.
В такі дні хочеться жити.
А як ваші справи?
Книги
Всі
Вірші
Всі
До Свята Благовіщення Пресвятої Богородиці
До юної Діви прийшов раптом Янгол
Це було дві тисячі років тому.
Подія для нас ця не просто є Святом,
Господня й людська – дві природи в одну.
Заручена була за Йосифа Діва,
Щоб старець її чистоту зберігав.
" Ти є Благодатна! І радуйся! Вічно
З тобою Господь! Що тебе і обрав".
Марія в цю мить про це думати стала,
Що це привітання для неї несе.
"Не бійся Маріє! Це все означає,
Що ласку від Бога ти маєш, й тепер
Зачнеш в лоні Сина, й назвеш Іісусом ",
Розказував Янгол тій Діві тоді.
"Він Сином Всевишнього Господа буде,
Й престол від Давида отримає Він".
"Над Якова домом Царем він навіки,
І царству його ж бо не буде кінця".
Прослухавши все запитала Марія:
" Як буде все це, бо без мужа є я".
І Янгол Славетний тоді відповів їй,
Що Дух, що від Бога її осінить.
Смиренно погодилась юна та Діва,
І цим врятувала весь світ у цю мить.
Цей день ми радіймо! Прийшло бо Спасіння,
І збувся закладений Богом Завіт –
Від Діви, невинної, лона насіння –
Родився Ісус, що все зло переміг.
9
0
105
Я з тобою давно зустрічаю...
Я з тобою давно зустрічаюсь,
Десь вже місяці два, або три.
Першим бачу тебе на світанку,
І проводимо всі вечори.
Я тобі свої вірші читаю,
Ти за це знов цілуєш мене.
Ти говориш мені про кохання,
Наче це щось одвічне, живе.
Наче цього ми завжди чекали,
Тільки в цьому ми бачимо сенс.
Я заварюю чай, ти зітхаєш,
Що на жаль вже закінчився мед.
Нам так добре, шалено, пекельно,
Наче сотні ми разом вже днів.
Тільки маю одну я проблему,
Що це все лиш в моїй голові.
11
2
107
Подяка
Що може бути гірше за подяку,
Подяку Богу за усе добро,
Коли на серці біль, бо відчуваєш,
Що ти не гідна милості Його ?
Пекельний біль, що мучить мою душу
За що мені велична ця любов?
Творець мені приносить знов дарунок,
А я як Юда зраджую його.
І кожен гріх як камінь знов на плечі,
Ця важкість віддаляє від Творця.
Та повертаюсь – відчуваю легкість,
Найкраще в світі – в домі у Отця .
Моя подяка хай лунає гімном,
Мої слов нехай почує Бог.
Отець Небесний, ми всі просто діти,
Яких Твоя виховує любов.
9
6
122
