Новинки

Що ж теперішнє?

Чи є теперішнє точкою між минулим і майбутнім? Все що буде відбуватися відбулось. Я подумала написали це і я пишу це. Подумаю - майбутнє, написала - минуле. Одна мить, ні не мить, секунтада, мілісекунда розділяє минуле і майбутнє.

Ти думаєш, що це доля, але хіба доля буде в тебе витікає крізь пальці?

Надя Смертенюк

Думаєш, що знайшла омріяний скарб, але чи варті ті зусилля того скарбу. Потрібно лише довіритися долі, щоб вона тебе своєю течією віднесла до твого затишного берегу. Я наче це зробила, відключивши свою свідомість і довіривши почуття, але зараз не знаю чи треба було це робити. Перебуваючи у бурі сумнівів, суперечностей і ілюзій замислюється, а чи це так треба, чи це міраж підсвідомості, який хоче тепла і ласки. Не хочеться знову бути океаном, який бʼється об холодні скали байдужості, намагаючись розбити цю стіну, яка зʼявилася між вами. Чи це дійсно стіна, чи реальність, яку я вперто не хочу приймати. Байдужість, яку я не хочу бачити, але яка тихо і підступно підкрадається, як смерть. Залишається лише віра, надія і любов. Три провідника з темної гущі страхів. Позитив не врятує ранену душу, яка прагне спокою. Це шлях вперед, чи тисячі кроків назад? Бажання згубні, порочні, але чи не вони нас штовхають далі рухатися? Що ж таке рух? Чи є в ньому сенс? Статика чи динаміка? Баланс.

Поражение

Павка

Ты к бою с отвагой героя мчишься, А ей в глаза посмотреть - боишься. Ты врагов своих десятками гложешь, А её спросить, как дела - не можешь. Ты спокоен и терпелив когда, опасность близко, А на неё ты постоянно, без причин - злишься. Ты всегда на чеку и замечаешь даже крохи хлебца, А видя её грудь, не видишь сердца. Ты знаешь, много приемов и способов, что бы врагов своих убить. Но так и не можешь, ложь, гордость, злобу - победить. И похоть от любви отличить.