Новинки

Іграшка

Іграшка. На кілька днів. Красива лялька... І доступна. Для втіхи тіла... Зрозумій: Ця пустота - Для тебе згуба. Писати й набирати текст всі вміють. Тату поблідне і спливе. А ті, хто в захваті від тебе мліють, Вже завтра тіло знайдуть, і нове. Волосся висмикне дружина. Обличчя перекосить Від гріхів. І, навіть, Ті твої коліна (й міжкоління) Не вилікують... І немає слів... Тож дівчинка, (і не моя) Така розпуста Підходить більше для старих п()вій. Читай книжок побільше, Златоуста. І про хороше тільки мрій...

Русалка і Святий

ЕЛА Троянська

Давно це було: В лісі темнім Зустрілись дві прості Душі. Життя було таким буремним Ці двоє ж Милувались У тиші... Він був Святим, Вона - Магічна. Кохання - це для них був гріх. Вона сміялась тихо, істерично. Для нього наставляти - краще інших втіх. Червоне плаття і звабливая людина Раптово стала серед них. Як гром небесний: Є у них дитина! Святий згрішив, Плотських вкусив утіх... Оскаженіла бідная Русалка І в лісі наламала дров... І довго дрова ті ламала, Аж поки ти до нас прийшов. І поки вірить тобі дуже, Довіру збережи, мій Любий друже... Я ж що змогла, те і зробила, І допомоги прошу, Милий... Бо хвора тема, що літає Де вже можна і не можна: Це Зрада... В її серці лють палає.. Бережи нас, Боже...

And sometimes

ʏaʏa

And sometimes my mouth is too blind and my eyes are too loud

Настоящий

Полина

Накопившийся груз-клубок этих чувств Прям вот вот разломит на части. Если в жизни твоей настоящий друг Он не даст упасть,пусть и пропасть между. Настоящий, любимый друг-подарил он тебе надежду. Соберёт до крупинок осколки,как казалось не так и важно. Не упустит из виду правду-в сердце прячется что отважно. Настоящий,заботливый друг:твое "сдаться"не будет исполнено. Помнит он эту темную ночь,заверяет что скоро солнце...

Сині очі

ЕЛА Троянська

В полоні безглуздих безсонних ночей, Де усмішка дуже лукава, Тону у безодні тих синіх очей - Яскравих очей скандинава... По тілу долоня блукає сама Рельєфи так м'язів цікаві А очі - неначе морозна зима - З теплом літа дуже яскравим... Той жар, що палає, огорне сповна І тісно придавить в перину. І ці самі очі побачить війна, Вони ж побачать дитину. В полоні болючім, між сотень ночей, Де блискавки, рани і лава, Потону у сльозах без милих очей Без синіх очей скандинава...