Новинки

Не обіцяй

Не обіцяй того, Що в майбутньому зробити,ти не зможеш. Не говори про те,чого не бачив ти. У світі безліч брехунів,що не кохаючи дарують квіти. Мені всіх слів,ти знаєш і не треба. Я так втомилась від цих балачок, Мені б хотілось дій, А решта видумки з байок. Мені б хотілося спокою, Пожити хоча б трохи без тривог. Не думати про все на світі І випити пігулку від навʼязливих думок. Ще час летить так швидко-не встигаю. Вслідити,де? Коли і як? Мені би трошечки перепочити, Не бути в списку за життя вояк. Ти знаєш,а я бігати не буду, Писати і дзвонити теж. Чоловіка,коли цікавиш ти, Заради тебе покорить Еверест. І досить виправдання мати,на всі випадки і для всіх, Бо той хто хоче завжди поруч, а той хто ні,пастиме задніх.

Не так

Євгенія Стрельченко

Я до тебе їду, я до тебе йду, Хоч не має сліду, Котру вже весну. Ти у мандрах вічних— Я посеред живих. Я тебе покличу В душу вже пусту. Там же ж оселися. Я тобі позичу Спогади на двох , Сотні засторог, Які ти не чув, Коли Був! Не вмивайся зливами Очі мокрі й так. Я хотіла сивими— Не хотіла так !

Цвіт

Аліса Боняр

Зустрічай сонце в собі, Нехай воно проросте веселковим цвітом! Хай зажовтіє і зазеленіє, Мов весняний ураган! Роби своє життя своїм, Нехай воно палає барвами! -Любов проростає там, де цвіте надія

Життя — це хвилі

Аліса Боняр

Відпусти і поринь в глибину, Дай мені лиш секунду, Лише одну... Життя — це хвилі, Що дарує свободу розуміння, Свободу вибору. Кричи, плач, Розповідай про недосяжне! Глибокі води помилують тебе, Й огорнуть своєю Вічністю, Повторюваної краси...

Тривожні думки

Olena Кim

Тривожні думки — Покиньте мене. Я хочу втекти, Та цей стан — не мене. Я прошу — хвилину лиш тиші У власній, змученій, голові. Щоб розум став хоч трохи ясніше… Благаю! Тихіше, тихіше. День — мов ліки, Ніч — я люблю,та в ній — найжорсткіші піки. Я не чую себе — Лиш страхи і тривоги… Замовкніть уже. Припиніть свої діалоги.

Сльози

Olena Кim

Серед дощу сховати можна сльози. Моє життя-то сонячне,то люті грози. А в снах моїх, мовчать, мов таємниця, Дівочі загадкові очі. Хоча вже стомлена давно Та все ж шукає щастя - де воно? Я так втомилась від кошмарів, Уві сні і наяву. У світі спокою давно немає, Я знову блукаю в дежавю. Стихай,тривога в моїй голові І дай хоч трохи відпочити. Щодня і щоночі-я в неволі Не знаю,як думки ці вкоротити.