Хто ж знав, що завтра буде війна
Хто ж знав, що завтра буде війна?!
Що завтра настане так швидко. У ранці...
коли ми всі спали, земля загула
І небо розрізали крила залізні...
Хто ж знав, що вже завтра настане кінець?!
Не буде світанків більше і море.
І мрії не буде піти під вінець.
Залишиться лиш розпач і горе.
Без жалю криваві кати на землю ступили.
І сонце враз згасло, настала пітьма...
Ми не цінували життя до цього.
До цього ми так не любили...
І серце знов пропустило удар.
Завмерши раптово у грудях.
Вже рік промайнув, я ціную життя.
За радість мене хай не судять.
Вже рік промайнув. Хто ж знав, як буде?
Що в нас раптом виростуть крила.
Не впали, скорились в кривавій війні.
Вже скоро світанки знов будуть...