Посивілий чоловік
Nadine Tikhonovitch
Чоловік посивілий і, мабуть, скажений Зустрівся якось мені на дорозі. «Ми не знайомі - годі дивитись на мене!» «Пані! Ви зараз впізнати не в змозі...» Здається, зустрілись ми вранці - Листопад панував лиш стужений, А той чоловік простягнув свої пальці І торкнувся застиглих легенів... І змусив серце здригнутись Від кашлю, від сліз і від болю - І далі ділити безбожник цей рушить Світ на щасливих і хворих... «Дихати важко...» - «А може, застуда?» Та ні! Я ж його пам'ятаю обличчя!.. Тисячі, мільйони - хворіють люди... Ну що ти коїш, тінь-чоловіче?! «Дихай лише!» - молитва народів. І побачить проміння би сонячне!.. Згинь, чоловіче! Годі вже! Годі! «Дихай лише!» - а дихати боляче... А він дивився на нас і сміявся - Охоплюють пальці його тисячі Легень і душ хворо-нещасних!.. Люди! Ми винні в усьому самі...
2020-11-12 23:11:47
36
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
Irynka Ukrainka
@Nadine Tikhonovitch 👑
Відповісти
2020-11-13 08:58:29
Подобається
Твоя Відьма
Жах...бррр...така гидота ходе... А вірш пронизливий і досить актуальни
Відповісти
2020-11-16 19:49:44
1
Оксана
Моторошно
Відповісти
2022-10-08 12:21:13
Подобається
Інші вірші поета
Біоритми Світ рожевого кольору Минуле так безсовісно... Шкарпетками заручені
Інші поети
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4686
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5567