Подих вічності
На вулиці, як і в середині, вихор... Божевілля... Благаю, прокинься! Та й очами блакитно-сумними У вічність лише не дивися!.. Я благаю тебе, моя доле, Розвій отруйний цей дим... Та марно я кричу вкотре: «Благаю, тільки не йди!» Застиглі намертво пальці І серце таке ж крижане Обійму востаннє вже вранці — Невже нас біда не мине? Хіба тільки що зможуть Солоні сльози, мов море, Повернути в тіло це душу... Ні! У тім і все горе... Намертво вражена в серце Стріла трагедій та бід, Напевно, вона повернéться - Став в'язницею світ... Здається, наче все сниться, А вічності подих — вітри Стогнуть зі мною: прокинься! Благаю, тільки не йди!
2020-07-16 21:55:14
47
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
В закладочку
Відповісти
2020-07-17 02:44:44
2
Яна Войвич
Дуже чуттєво!
Відповісти
2020-07-17 07:39:44
1
Твоя Відьма
Дуже сильно і чуттєво...
Відповісти
2020-07-17 09:37:49
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6642
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3204