Хто вимикає нам сонце?
Хто вимикає нам сонце, Як тільки настане наш день? Хто позбавляє емоцій Потужним потоком людей? Хто же на полі для шахів Переставляє фігури Та беззахисних монахів Знов підставляє під бурі? Хто же чорними фарбами Наші продовжує смуги? Нам словами хто марними Рубає крила і руки? Без моралі та жалості Ніж хто встромляє у спину? Але, всупереч слабкості, Нас же ніхто не зупине? Скільки квадратів ще чорних Ще б не зустрілось за рогом, На всіх фронтах після шторму Чекає нас перемога.
2023-05-28 04:16:58
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Твоя Відьма
Окрім, фронту воєнного, ще й своїх вистачає, але перемога у будь-якому разі буде за нами!
Відповісти
2023-05-28 13:58:31
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма саме так
Відповісти
2023-05-28 15:01:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4562
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5649