Парасолька
Nadine Tikhonovitch
Якого кольору твоя парасолька? Цим жаданим, сірим хоч, днем, Знайду несумнівно тебе під дощем, Моя тендітна, тоненька тополька... Ти ж узяла її? Щоб не промокла, Мій ніжний букет хризантем... Бо я ж гіпнотичним вогнем Всі зливи спиню — Диявола донька! По калюжах мандруючи гордо, Поспішаєш до мене — чи ні? Все одно! Та досить містом сивим блукати — Сьогодні ж день неначе холодний... Я дивлюсь навкруги, немов у вікно: І як парасольку твою відшукати?
2020-10-02 21:34:42
35
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nadine Tikhonovitch
@Светлана Находка вроде, как зонтик)
Відповісти
2020-10-03 07:02:06
Подобається
Nadine Tikhonovitch
а оно написано разве вместе?
Відповісти
2020-10-03 14:30:54
Подобається
Твоя Відьма
Як чуттєво і пронизливо... А в Полтаві напевно дощі...
Відповісти
2020-10-05 00:35:08
1
Інші вірші поета
Усе мине! Tutto passerà! Ти вабиш мене Пахне осінню Дві літери
Інші поети
Ms. Nothing
@ms_nothing
Сергій
@sushko18
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10901
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5078