Тіні

Nadine Tikhonovitch

У кожній тіні — твій лиш образ, І серед будь-яких пісень Я чую твій єдиний голос — Згадай зі мною вересéнь... Тінь розчиняється... Навколо — Пейзаж завмерлої зими... Це все триватиме доколи, Якщо забутий нами мир? Сніжинки тануть у помаді, Мороз вдаряє по плечу — Я з першим снігом в листопаді Під ніч до тебе прилечу. Щось давить полум'ям у груди, Коли щезає силует — Нехай зведе хоча би грудень Нас на один всього момент!..

2022-12-07 16:50:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Nadine Tikhonovitch

@Синій Демон дякую)

Відповісти

2022-12-07 18:29:47

Подобається

Лео Лея

Стільки почуттів! І суму, і болю, і надії на зустріч...👍

Відповісти

2022-12-07 19:12:19

Nadine Tikhonovitch

@Лео Лея Головне, що все не дарма)

Відповісти

2022-12-07 19:12:33

Інші вірші поета

Дві літери Більше нічого не треба! Що б не траплялось у світі Ви є

Інші поети

Yoongaboonga 7u7

@aesthetic_army

Veronica

@Forever_Royal

رِينبـــو

@RawanEltheni

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3414

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2597