Новинки

Сонет 51

Смарагдом густо шелестить, дзвенить пралìс, Весні возносить оду птаство у розмаю. Життя п'янкий в повітрі аромат вчуваю, Але радіть порі святій — не мій девіз... Зневіри пліснявою й кволості проріс, Стираюсь, розпорошуюсь, себе втрачаю, Мовчанням, тишею кричу, щодень конаю: Етон зжира — триклятий полуденний біс! Прилинь, молю, до мене, о, моя розрадо, Тугу-нудьгу огнем кохання спопели! О, музо, я втону в твоїх обіймах радо. Солодкості із трепетом прийму дари. Шелене полум'я пекельного торнадо, Поглинь мене й в полон навічно забери!

А и Б

Полина

Друг напротив друга, солнце и луна День уходит в завтра, время для заката. Каждый день,как между точкой А и Б Ночь перед рассветом часто снится мне. Друг напротив друга, солнце и луна- Вот и наступает вновь она, весна.. День за днём вращается мыслей череда Вновь наступит лето и придет зима.

***

Катя Андреева

Моя душа наповнена сльозами, А серце стиха плаче у пітьмі, І біль говорить тихими словами, Що знову відгукнулися в мені. Я кожен раз схиляюсь над печаллю, Молюся тиші, спогадам, рокам, Думаю про те, що вже за даллю, Що більше не повернеться до нас. Мені здається — це, можливо, глупо: Чекати, вірити й у сни тікать. Мрії розбились — крихко й безгучно, І казки більше нікому складать. І сліз не стало — тільки тиша втома, Холодний спокій, мов нічна вода… А в серці лишилась невідома Моя мовчазна й темна самота.

Ти моє тепло

Аліна Собакар

Ти моє тепло.. Ти така яскрава рідна з тобою я знаю що таке тепло... З тобою знаю що таке обійми коли на серці віє холодом З тобою я відчуваю знову знову Затишно і добре у середині Ти бачеш рідна у цьому великому вирі почуттів Ми знайшлися) Було не мало моментів у Нас але.. Бог вирішив все вірно!! Він не від пустив душі які вже об'єдналися єдине ціле Ти моє серце чуєш? Хоча ні просто серце і очі мої подивись там твоє серденько видно видно видно... Моя Валентина Миколаївна...

Чому смоїх думках ти

Аліна Собакар

Знов думаю про знову-таки Ну чому чому? Колись жила мінливо Не знала про тебе я Ти мене знайшла раптово Все я у сітках твоїх очей Ти чудова так чудова Але чогось тебе не помічала Твоя любов краса немає кордонів і меж і поринаю з головою любов до тебе мене нікто не забере не забере 😁

Ти моя злива почуттів

Аліна Собакар

Ти моя злива почуттів 💖 Ти розтопила кригу постукала у серце ❤️ Ти мов сонце зігріла мою душу війшла у серце і сказала ти будеш моя ❤️ І не відпустила ❤️ І тепер без тебе не можу довго я міні потрібна подвійна доза тебе Кожну мить ❤️ Вже весна міні холодно буває як очей не бачу твій горизонт 💖 І я знов поринаю сон Де бачу очей твій горизонт 💖

Тепло́

Аліса Боняр

Де є тепло́ і як його знати? Як виглядає і як його звати? Як усвідомити теє чуття? Вік не проживши Не знай каяття. В барви овечі, В розкосисті гори, Ти прокидайся о північ в стодорі

Натхнення після падіння

Аліса Боняр

Життя розправило плечі. Твої плечі — це моя опора. Моя опора — це моє життя, твоє вловиме каяття. Моя сила в мені, вона проходила крізь мене, І твій удар — моє натхнення, Моє натхнення — синє і живе, Воно живе в мені, живе...

Все починає втрачати сенс

Надя Смертенюк

Досягнувши своїх цілей все почитає втрачати сенс. Губитися в текстурах, бути нереальним, штучним. Час змиритися з сумом. Зустрітися з ним лицем до лиця. Прийняти його. Він відчувається як сучасне мистецтво - таке ж пусте і без життя.

Будь собой

Полина

Снег сменяется летом, а вопросы — ответом… Но в любой из ситуаций я прошу — будь человеком. Из волны осуждения, без капли сомнения, Оставайся собой, не меняй свой настрой. Мнения, слухи, причины — как следствия… Искренность в сердце — важнее всех слов. А появление волны отвержения Пусть растворится в шуме ветров.

Bayraq

Ferman Azad

Bayrağı göylərə qaldıran varsa Bayraq əbədiyyən dalğalanacaq Bayrağı sinəyə sıxanlar varsa Bayraq da bizlərə arxalanacaq. Bayrağı dağlara sancan məhəbbət Qoymaz bu ölkəyə yanaşsın zillət Haqqın elçiləri gəlsə bu millət Asacaq bayrağı oraya əlbət. Üçrəngli bayraqla məsud yaşarıq Min il sonra üçün dastan qoşarıq Qorquddan gəlmişik, aşıb coşarıq Lazımsa dağları coşub aşarıq.

Що ж теперішнє?

Надя Смертенюк

Чи є теперішнє точкою між минулим і майбутнім? Все що буде відбуватися відбулось. Я подумала написати це і я пишу це. Подумаю - майбутнє, написала - минуле. Одна мить, ні не мить, секунда, мілісекунда розділяє минуле і майбутнє.

Ти думаєш, що це доля, але хіба доля буде в тебе витікає крізь пальці?

Надя Смертенюк

Думаєш, що знайшла омріяний скарб, але чи варті ті зусилля скарбу. Потрібно лише довіритися долі, щоб вона тебе своєю течією віднесла до твого затишного берегу. Я наче це зробила, відключивши свою свідомість і довіривши почуття, але зараз не знаю чи треба було це робити. Перебуваючи у бурі сумнівів, суперечностей і ілюзій - замислюється, а чи це так треба, чи це міраж підсвідомості, який хоче тепла і ласки. Не хочеться знову бути океаном, який бʼється об холодні скелі байдужості, намагаючись розбити цю стіну, яка зʼявилася між вами. Чи це дійсно стіна, чи реальність, яку я вперто не хочу приймати? Байдужість, яку я не хочу бачити, але яка тихо і підступно підкрадається, як смерть. Залишається лише віра, надія і любов. Три провідника з темної гущі страхів. Позитив не врятує зранену душу, яка прагне спокою. Це шлях вперед, чи тисячі кроків назад? Бажання згубні, порочні, але чи не вони нас штовхають далі рухатися? Що ж таке рух? Чи є в ньому сенс? Статика чи динаміка? Баланс.

...

EvGor

Ок, я слегка Чёрт возьми, если бы кто сказал, что грязь может ранить — не поверил бы. Но твоя — ранила. До сих пор ноет внутри, как синяк, который не уходит, Мозг играет твою ложь каждый вечер На повтор, точит как нож. Я не святой, не правильный. Но тебя тихо, тупо честно. Сам себе казался мягче, чем обычно. Именно мягкость ты и порезала — аккуратно, точно, зная, где рана больнее. Сейчас ловлю себя на том, Что скучаю не по тебе, А по версии "недотебя", созданной для меня. Да, верил… как думаешь. Был отчаянный, но живой. Сейчас другой. Чуть усталый от того, что чувства всё ещё отзываются фантомной болью. Знаешь… нет злобы, не проклинаю, как бы в лом. Стою в этой тишине, Да — " в тихом ахуе ". От того, как может болеть то, что было Доступным всем бухлом. Да резок, да был честен. "Сходимся и расходимся, не знаю где находимся ". Думал дело в возрасте, а узнал, что - в человеческой повести. Стал сам грести, понял: в твоей совести, Все буквы остались без сложностей. Яркой картинкой > без особенностей.

"Просто"

Полина

Просто стихи,просто слова. Просто улыбка и просто мгновение. "Просто друзья",просто ответ. Просто совет мой прими как дарение.. Жизнь неспроста и совсем непроста. С каждым ответом приходят вопросы. Что значит "да"?И что "навсегда"? Что для тебя простота повторения? Просто живи.Цени и люби Каждое утро и каждую встречу. В жизни не "просто"-случайностей нет. Всё для чего-то приносит ответ.

Поражение

Павка

Ты к бою с отвагой героя мчишься, А ей в глаза посмотреть - боишься. Ты врагов своих десятками гложешь, А её спросить, как дела - не можешь. Ты спокоен и терпелив когда, опасность близко, А на неё ты постоянно, без причин - злишься. Ты всегда на чеку и замечаешь даже крохи хлебца, А видя её грудь, не видишь сердца. Ты знаешь, много приемов и способов, что бы врагов своих убить. Но так и не можешь, ложь, гордость, злобу - победить. И похоть от любви отличить.