Новинки

Хотіла б ...

Хотіла б обійняти , Щоб сердце не відчуло холод , Щоб сонцем посміхатись І вірить у свободу Хотіла б стати морем Глубоким і невпинним Відчути прохолоду І змити всі провини . Хотіла б перестати Все думати про чесність І просто наплювати На думки і на нерви , Хотіла б десь блукати , Де вітер розвіває коси І волю відчувати Без різних заборонів Життя це відчувати Без лишніх мук сумління Іти й не обертатись , На тих хто дихав в спину . На жаль не завжди варто Боротись з тим, що сталось Коли не хочеш вірить Навчитись його приймати.

Амвон

П'еро

Було йому так літ зо двадцять п'ять, А у очах безодня майоріла. Хотів він щастя тихе повстрічать, Однак нікому не було вже діла. Одна між всіх поктнута душа, Якої відвернулися чужії. І в темряві, все щастя полиша - У Небеса летять розбиті мрії. Розпач і радість в тиші й самоті. Печаль і щастя у проклятій думі. Молитва розчинилась в пустоті, А очі вже втонули в чорні сумі. І він у скорбі вийшов на амвон, У тиші церкви тихо так молився. Поміж старих, потрісканих ікон, Усе на гору дивлячись - хрестився.

Тінь

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

Пробач... Забути я не здатна вже ніяк. Хай навіть ти ніколи не покличеш – Я буду завжди лиш твоєю, просто так... Залишивши на згадку тобі вірші. Тобі здається, що лиш сяйво сновидінь – Причина моїх віршів найпалкіших, Я ж так люблю тебе, що навіть твоя тінь Мені миліше за все світло в інших.

Жесток

Полина

Ты говоришь,что мир жесток, Но продолжаешь верить в ложь. Наивно так снимая маску, Ты открываешь мир родной. Постой!Остановись!Не стоит! Затихни,чтоб услышать суть. И промолчи,когда не стоит, Побудь другим, когда не тот. Бывает нужно просто быть И нить сплетенья отличить. Ты говоришь,что мир жесток.. И без защиты ты..умрёшь. 20.05.25

Про самотність

Naksu

Говорять, є такі люди — ті, що самі шукають самотність. Не бояться її, не тікають, а мовчки сідають поруч. Вони дивляться в небо без слів, спостерігають за квітами вдень. Та самотність — не ворог, не карма, не крик у подушку вночі. Це ніжність, загорнута в тишу, це просто момент, коли серце втомилось від зайвих речей. Її не бояться — приймають, як дім, що в душі збудували. Вони не від світу тікають, а просто часом — в собі зникають. Щоб серце трохи спочило, щоб світ на паузі став. Щоб спогади не мовчали, а спокій у жилах співав. Такі люди — прості, інакші, у натовпі — з тишею на “ти”. І навіть серед гучної маси вони обирають піти… Не назавжди. Лише трохи. В свій світ, де самотність — не гріх. Де в тиші знаходиться правда і сила в мовчанні без слів.

112

Весна

Лєта Амфіратос

В душі моїй завжди царить весна. Весна – чим не наземна досконалість? Дари природи, сонця жовтизна І небеса – диви́ни небувалі. Світанок оживляє спів пташок, Чарує віки бла́госна погода. І скоро на поверхні сторінок Пробудьться уславлюючі оди. Весна! Весна! Усі це раді знати, Навколо починається цвітіння. Весна зуміла біль утамувати, Зігріла серце сонячним промінням. Весна-краса, жива і бездоганна, Небесний ідол, розтопивший лід. Мій темний світ став милим і коханим, Допоки попрощатися не слід.

126

Зниклий зв'язок

Лєна

Привіт. Ти знов пропав з радарів. Не подаєш ніяких знаків. Пройде ще рік чи два І хоп, і вуаля... І як ні в чому не бувало Спитаєш ти, як справи... А чи не задумувався ти, Що час іде, проходять всі роки... Життя минає і ми не молоді Втрачаємо моменти всі... Колись тебе я знала бездоганно, Твій кожен рух я знала наперед Тепер тебе не знаю — все оманно, Тепер для мене ти секрет. Мов тінь з минулого ти виринаєш, Ти вже не той, який колись... Чому мовчиш? Чому зникаєш? Чому від мене ти закривсь? Минуле більше не про нас, Майбутньому давно не час. Нажаль не вмієм зберегти Простий зв'язок, де я і ти...

နာကြင်ရလိုက်တာ

Lifewith Alove

ကိုယ်ကိုကိုယ်ပဲချစ်တက်တဲ့သူတွေနားက ကျွန်တော်ဘာတွေများ.... မျှော်လင့်ခဲ့မိတာလဲ.... နာကြင်ရလိုက်တာ..... နှင်းခါ...... ကိုယ္ကိုကိုယ္ပဲခ်စ္တက္တဲ့သူေတြနားက ကြၽန္ေတာ္ဘာေတြမ်ား.... ေမွ်ာ္လင့္ခဲ့မိတာလဲ.... နာၾကင္ရလိုက္တာ..... ႏွင္းခါ......

***

Аліса Боняр

в мені живе вітер сильний і пристрасний вольовий і рішучий беззахисний й невірний ніжний і швидкий -вільна

Бог считает тебя драгоценностью

Полина

Ты сомневаешься в собственной ценности? Помни: Бог считает тебя драгоценностью. До того как родился ты,появился на свет, Знай:на любой вопрос о тебе знал ответ. Если рядом нет тех,кто тебя любит, Если руки опущены,а дальше "нет смысла", И улыбки других вновь сменяет надменность.. Будь уверен:Бог считает тебя драгоценностью.

Сон

Полина

И пусть так редки наши встречи, С тобою рядом хорошо. Я знаю,мы навеки вместе- От этого в душе легко. Ты-солнца яркий луч в планете. Ты-дождь прохладный с тишиной. Я знаю,мы навеки вместе, Любви источник дорогой. Вот только жаль,что это сон. Всего лишь сон.

* * *

NaTa Ly

Накликав хтось на нас демонічно подвійне прокляття, Звисаючи між небом і землею знак сатанинський диявол, Впливаючи магічним впливом на всю енергетичну оболонку

* * *

NaTa Ly

Почорніле небо розірвалось, спускаючись на землю Сталеві янголи. Закричала земля: «Ви гірш за ката». «Поглине вас темрява і не врятуєтеся».

* * *

NaTa Ly

Відчуття страху й жаху супроводжують Всі наші негативні думки, неначе тіні. Нам варто позбутися їхнього впливу - цей нанесений болісний удар, переживаючи, ми бачимо живе біль.

ХУДОЖНИКИ і НЕАДЕКВАТИ

Ilya Zelov

Розламуються небеса, І все летить до прірви. О, душа! Душа моя, душа твоя! Хай не залишиться одна. Палаючим кенджалом Один одного б'ємо, Здається, що за слідуючим ударом... Та ні, не вмираємо, Але щось рветься всередині О так! ті надії, мрії Чорт! хай все крахом! І вже не відаєш, чи стоїш під дахом. Злива з громом залива! Бути одним вже пора? Хіба ось вона настала? Кохана, моя кохана! Кричу, і хай рвуться груди, Хай дощ обільє тебе, мене. Блискавиця вдарить в груди. Що ми робимо? До чого ці страждання? Давай вже збудуємо те кохання! Киць! Киць! Хіба тиша говорить? Хіба образа рятує від почвар? Хіба більше не побачимо мар? В душі колотнеча, І дихання не вистачає мені, Щоб виразити усі ті дні й години, Коли були вони одні, Коли усе єство крутилось в муці Але кажу не по суті, Бо тепер з тобою тиша, І до мене вона підійшла. Питає, "стоїть ще твоя душа?" А для мене руйнується світ. І чхати мені на тишу, Бо душа моя кричить, І за нею мені не чути світу. Ось, ось він мій палач. Ось, та росправа. Стріла, і спис, вони добра пара, Щоб глибше увійти, І потечуть ріки, І засяють вогні, "Як я міг так зробити? Не чути, не вважати!" Тепер пам'ять буде стояти. Тепер труби загудять, І вони сповістять, Вони сповістять, Про вчинок мій. Але хіба сам того не знаю? Знаю! Від того припинеться дощ? Припине бити блискавиця? Чи, можливо, ця дівиця, Змінить ставлення своє? О скільки ж рани завдали! Чи варто міряти кожну глибини. Ми один одному мірила. За нас краще будь яка скотина. Як же простіше там, Та покищо лишається нам, Різати я тебе, а ти мене. Ох ці вічні змахання! Киць, знаю, мої не марні намагання, От тільки аби не сплутати, Не зациклитися на спробах більше. Вже стало гірше, Але прошу говори більше-більше! Ти одна така для мене. Знаю, воля і особистий простір. "Це пусті слова, і більше нічого не значать. бо я казала, і казала та він, блін, вухами не бачить!" Лий дужче зливо! Хай небо затягнеться полотном, І стане земля під ногами дном, Впаду, і закричу сильно, Крик мій згубиться насильно. Не цього я хотів!!! І ти такого не хотіла, Але хіба душа не прикипіла? Скажеш холодно: "можливо, але, знаєш, вже неважливо" Стою, стою й чекаю сигналу, Коли кати випустять чергу, І та впється в кістки, в тіло. Справедливо? "Я казала, я просила та ти не чув, І більше не почуєш", Скажеш і оком не мигнеш. Злися, лютуєш і б'єш! До мене по інакшому не доходе Тобі байдуже? А мені б обійняти дуже-дуже. Та покищо Хай слова не досягнуть цілі, І хай впадуть мрії, Щоб відродитись великим птахом, Тоді будемо стояти під дахом, Тоді буде кава і коти. "Наївний ти". Ні, ми обоє просто художники, І неадеквати.

Весне 2025

Полина

Я буду хранить все наши тайны. С тобой мы посеяли в сердце любовь. Мы сбили с пути почти все преграды, Глаза мои вновь излучают тепло. Ты обещала,я стану счастливее.. Я стала.Спасибо тебе..за ВСЁ.

***

Аліса Боняр

Мовчи, але завжди будь зі мною, Ти — ніжність, Ти — мого серця оберемок, Моя Вічна Мати-Природо! Клич мене, коли боляче! Клич мене, коли сумно! Подолай відстані, Що відділяють нас — Два світи, але такі близькі. - Те, що мовчить, завжди вічне.

...

Антон Шаталов

Я рубаю свій шлях льодорубом, Поміж сотні кримезних крижин, Білій шкірі морозно і грубо, Зневажаю цей лютня режим. Я зародився у дивному бою, Це у нім згартувалось ім'я, Серед жару пекельного болю, Мимоволі середечний зростав. Аж тепера в степах Антарктиди, По Сибірських холодних полях, Я броджу, мов засніжений, білий. В Скандинавських холодних морях, Я пливу сивиною повитий, Не тремчу, бо ж до холоду звик, А навколо лиш інія хвилі, Й завивають арктичні шторми. О далека затьмарена безвість! Де ти є? Ти ж мені розкажи, Чом горять усі ті, що померзли? Чом огненний задуб між крижин? Чом вони на піску загоряють, У мерзлотах Іспанських країв? Чом же я Біломор'ям гуляю, Чом сюди мене, Боже, завів? Я замерз і згорів одночасно, І не знаю де опік який. Я зродився щоб сяяти жаром, Та натомість живу між крижин.

Мой дождь

Полина

Ты как друг надёжный,даже в тишине Слышишь всё и я опять бегу к тебе. Исцели вновь душу,спой же мне! Очищай мне путь и слезы с глаз смывай И почаще навещать не забывай! Если вдруг придет покой,исчезнет дрожь.. Значит,что сегодня будет дождь (любимый дождь)