Новинки

Боже, врятуй

Боже, врятуй нашу землю, Доньок врятуй та синів. Прошу, спини цю пекельню - Кров, що зтікає з ланів. Всім, хто спочив у могилах, Спокій даруй навіки. В скронях матусь посивілих Біль і тривоги спини...

Моя

Яструб

Я глянув в її очі і зрозумів, Господи, вона ж моя Її погляд, усмішка і вуста Це все про що так довго мріяв я Думав що не зможу її досягнути я, Але зараз Боже, вона переді мною, і моя Я довго думав і страждав, чи буде вона чиясь а не моя Але зараз її погляд мені каже "Любий, я твоя"

Anhelo Por La Casa De Dios

Luu Herrera

1 Anhelo por la casa de Dios ¡Cuán amables son tus moradas, oh Jehová de los ejércitos! 2 Anhela mi alma y aun ardientemente desea los atrios de Jehová; Mi corazón y mi carne cantan al Dios vivo. 3 Aun el gorrión halla casa, Y la golondrina nido para sí, donde ponga sus polluelos, Cerca de tus altares, oh Jehová de los ejércitos, Rey mío, y Dios mío. 4 Bienaventurados los que habitan en tu casa; Perpetuamente te alabarán. Selah 5 Bienaventurado el hombre que tiene en ti sus fuerzas, En cuyo corazón están tus caminos. 6 Atravesando el valle de lágrimas lo cambian en fuente, Cuando la lluvia llena los estanques. 7 Irán de poder en poder; Verán a Dios en Sion. 8 Jehová Dios de los ejércitos, oye mi oración; Escucha, oh Dios de Jacob. Selah 9 Mira, oh Dios, escudo nuestro, Y pon los ojos en el rostro de tu ungido. 10 Porque mejor es un día en tus atrios que mil fuera de ellos. Escogería antes estar a la puerta de la casa de mi Dios, Que habitar en las moradas de maldad. 11 Porque sol y escudo es Jehová Dios; Gracia y gloria dará Jehová. No quitará el bien a los que andan en integridad. 12 Jehová de los ejércitos, Dichoso el hombre que en ti confía. Salmos 84:1 [RV60]

Незалежність

Ашаннiя

І де ж вона та незалежність? Де крові вже більш, ніж морів, Де цінне лише безтілесне, А люди лишились домів. Де з фронту вертаються труни, А деякі навіть без тіл... А нам обіцяють з трибуни, Що скоро кінець, скоро мир. Минають роки за роками І краю нема цій війні, А ми досі рідних чекаєм, Живемо в брехні, як в імлі. Так легко нас знищують, люди, Допоки мовчить увесь світ! Натомість святкують усюди Це свято, що нам заповіт.

Батько

Ашаннiя

Я так люблю тебе, мiй батьку, Але запiзно це казати. Нащо ж покинув мене, батьку? Нiхто не зможе вiдповiдi дати… Менi було чотири роки, Коли поїхав ти вiд нас. Ми рiдко бачилися доки… Доки смерть не розлучила нас… За що, мiй батьку, тебе вбили? Менi вже це не розповiш... Бог залишив менi могилу, В котрiй, рiдний, ти лежиш… Озвучка - https://youtu.be/0zfLPB4lh-s?si=975HwsVIc-Y7qzgR

Мрія про тебе...

Аліса Боняр

Зроби мене своєю, Заховай мене під своїм серцем! Будь місяцем, Підніми для мене озера, Ріки зроби руками, Моря — моїм тілом... Відпочинь в моєму серці, Зачаруй мене вогнем своїх долонь, Зроби для мене ласку — будь моєю! Зустрінься мені уві сні...

Я куплю тобі щастя

Ашаннiя

Я куплю тобі щастя, куплю, Щоб щасливий ти був у раю. Я віддам що завгодно за це, Бо для мене ти понад усе. Бо для мене ти справжній герой, Ти найкращий з людей, ти - це той, Хто ціною свого майбуття Пішов стежкою без вороття. Проливав свою кров у бою, Щоб звільнить батьківщину свою, Та не думав, що там, на землі, Зможуть зрадити тих, хто у війні. Ти не знав, що дарма воював, Що дарма ти листи їй писав. Тільки поруч з тобою була Та молитва з сумного вікна.

Межі мого тіла

Аліса Боняр

Тихий океан — моє життя, Ти — безлике небуття, Моє життя... Частина тебе в мені, Накрий мене хвилею, Дозволь мені стати частиною Всього. З хвилею відходить біль, Відходить напруження. Де ж мої межі і коли вони зникають? Межі мого тіла... Коли усередині вібрує життя, Воно зливається із життям Планети й з'єднується в одне, єдине ціле.

Несвідоме спостереження

Аліса Боняр

Ніж в моєму серці, розум мій болить! Вирвати очі, вирвати серце, щоб більше не бачити її! Як гарно, як прозоро відображається небуття, коли воно ятрить кривавими жилами... Як барвисто переливається моя свідомість, коли вона ненавидить і коли вона любить...

Світло крізь тінь

Аліса Боняр

Виросли тіні, Тіні моєї душі.. Повертаючись назад, Ніколи не знайдеш світла, Там скам'яніле тло, Воно доходить до "підошв" Моєї душі, мого серця. Але пам'ять про любов, Яка в мені, Не стихає, Буде зі мною завжди...

Реальність

ЕЛЕНА

Допомагає той, хто поруч... Без солоденьких і нудних промов. Істерику зупинить мовчки. Він тільки Свій – зробив й пішов. Не буде у дурний туман Опівночі кудись гуляти. Не піде на самообман. Й колишню за руку хапати. Адже допомагає той, хто поруч. І не важливий вік й менталітет. І нити, скиглити тепер уже не треба. Відкинула перо, і на руці - кастет ... І він допомагає - він тут, поряд! І Він - життя моє! Моє він море! (2018 рік. Переклад 2025 рік. Дуже дякую!!! Допомагайте один одному.)

Буду Сонцем.

ЕЛЕНА

Не покажу тобі свій сум А буду вічно посміхатись На серці виставлю тавро ... Тепер нам нічого боятись. І я впаду... Та так боюся, Що ти зі мною станеш гіршим... Бо я тебе (повір) сильніша, І потягну під водоспад Депресії, безумства... й грішних ... Але цього тобі не треба... І навчусь дружити... Холодним ранком, коло пруду. Коханий, постараюсь жити, Я... твоїм Сонцем буду... (02.05.2019 р. Перекладено в 2025 р. Тримаймося разом.)

Насолода

Vladyslava D...

Ранкова кава — то тільки з тобою. Обідню можна й з іншими. Вечерню розділю із друзями, але ранкова — лише з тобою, та тільки удвох, у ніжних обіймах із ранковою тишею. Ми удвох у цій насолоді.

Перемены

Полина

Перемены, пожалуй грядут перемены, Где-то север а где то весна. Лишь у нас,лишь по нашим стенам Пробежались прощания глаза. Перемены-не те,что в школе, Перемены размером с море.. А они,пожалуй,не жданны И порой удивляют сны. Иногда только страх и сомнения, Иногда рядом будут мечты.

Маг та Воїн. Воїн та Маг. Воїн та ... Русалка. Воїн та Банші.(частини перша, друга, третя та четверта (заключна)

ЕЛЕНА

1 У лісі темному й глухому Від Смерті Воїн відбивався. Та рани не були страшні - Чомусь спокійним він лишався... У серці - важко і темно - Розлука з Дівою спіткала... І де б він часом не з'являвся - Усюди Смерть його шукала... Але в покинутому лісі Дріада дуже довго жила - На вихованні у Русалки - І їй подібна вона була... Ввібрала все її добро... Вимову, всі її думки, , І стала чистою, святою. Хоч образ був людський... 2 Так швидко виникло кохання Між Воїном і Магом, просто неба... Дріаді - декілька століть... Йому лиш двадцять... І це ж треба... Та ВІН сказав, що вік то неважливо (Наївне серце молоде!!!) Схопив за руку і сміливо, У новий світ її веде... Співав наш Воїн серенади Про вічную Любов та Щастя!!! І серце бідне у Дріади Було у нього в цілковитій власті... Магічну випускала силу Й для милого Чудес творила... Допоки не зустріли Ту, Що серце Воїну колись розбила.... 3 Дріада глянула - і вмить На серці стало холодно і жалко... Бо розпізнала в Діві тій Вона іще одну Русалку... Не ту, що Мамою була І доброті і милості ростила... Русалка - хижа й молода, Що серце Милому розбила... Дріада знала, що такі, Поки не мине років сто, Тихенько душі поїдають, Щоб для Краси воно було... Щоб не загинув рідний Милий, Віддавши душу з добротою, Свою магічну віддавала Силу І стала під кінець Пустою... 4 В Порожнє тіло той Богині Стікались горе, зло (що тут не мало)... Й під глузування Демонів і Відьом Дріада Банші раптом стала!!! Носилася по небу і кричала Все руйнувала навздогін! Коханого вона шукала! Тепер їй був потрібен лише Він! Але слабка, на жаль, людина І береже себе в нещасті. В печері наш сховався Воїн. Побачить Банші побоявся . І так сидить там й досі Хоч чудово знає: Його Дріада іще Любить!! І Шукає! І Ридає! (2018 рік. Перекладено, оновлено в 2025 році. Будьмо сильні! Бережіть себе !!!)

№7

Ilya Zelov

В похід далекий мій шлях, І не хочу обертатись, Проте в якихось моментах Так хочеться обійнятись. Де ти зараз, не знаю, І чи побачу знову тебе, Як згадаю, То жаль за душу бере. От і сльози на очах, Годі! Навіщо той плач, Але душа страждає, Хоче, хоче і не має! Ось, відчайдушний крик!... Голову обертаю, Не має, я знаю. Стою, і все рівно чекаю.

не буде більше дня

bandagemaniac

сонце моє чому ж так хмарно цього дня всередині просто роздерає лише від думки що на балконі ти сидиш одна і що робити якщо скажеш що ти не та що як цього разу я не викарабкаюсь із дна не буде більше дня що забере мене пітьма і більше не згадаю твого ім'я ти часто граєшся у хворих хоч нічого не заважає не говорити слів тих гострих ти любиш сипати на рану сіль та мої нерви мене покидають як тільки скаржишся на біль