Новинки

Зустріч в іншому столітті

Якщо наша зустріч відбудеться знову Не в цьому сторіччі, а в інший момент Впізнай мене в віршах, у кожному слові Тоді напишу про любов, як й тепер. Коли ми зустрінемось, в погляді ніжнім Побачиш ти все, що там вічно живе: Повага, надія, кохання та вірність Душа відчуття скрізь віки пронесе. Впізнаєш мене, я тобі посміхнуся І знов в тебе в серці кохання зросте. Мені не важливо, я знов повернуся Нехай сотні днів та століття пройде.

полюбиш.

ромашка лікарська

Зі мною тобі доведеться любити усе, що ти не любив до цього. Найперше, мабуть, котів і все, що з ними пов'язано. А ще – неодмінно вірити в те, що збіги не випадкові. До гороскопів, Таро, знаків Долі ти звикнеш з часом; До мого спокою, перемішаного із відчаєм; До години, о котрій я маю вже бути вдома; До м'ятного чаю, замість чогось міцнішого, І до незмінної паніки, яку я постійно створюю. Полюбиш цю дивну логіку, як мою невід'ємну частину; Полюбиш втому від довгих безглуздих розмов. І навіть мої проблеми, невчасні й невпинні, Полюбиш. Вони вже стосуються нас обох. ♡

Сонет 42

Микола Мотрюк

Малює іній завитки художні На брижах білосніжного рядна... Простори неозорі і безмовні, Надії де згаса бліда іскра... Не виживе в краю цім жодний, Без теплого овечого руна, Й ми без огню сховатись не спроможні Од крижаного холоду гріха... Скарбів небесних засіки порожні, Й оливи добрих діл зовсíм катма... Не наш це дім: ми гості й подорожні. В житті доріг багато, Путь — одна... І не важливо, бідний, чи заможний, Одвіт держатиме пред Богом кожний...

Миті не розуміння себе

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Бувають миті ти не розумієш , Яким ти став холодним та чому І темні ночі вже на жаль не гріють Твоє раниме серце вже без сну Можливо справді ти себе не розумієш , Але не можеш побороти свою темноту Тобі потрібно, щоб щось серце гріло Тому до ранку ти ведеш війну Чи хтось дасть відповідь на хоч одне питання , Яке давно тебе вбиває з кожним днем Ти помираєш залишаючи надію , Що будеш краще ніж буваєш вже Чи буде той хто зрозуміє відчай , Чи знайдеться той захисник Що буде просто так цінити вірність Яку ти мовчки бережеш .

Не сумуй

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Зверни хоч трошечки уваги Мені прошу так необхідна І я без неї все нудьгую , Як ніби без глотка повітря Я так буває досить груба І мила все це одночасно , Але в одному лиш недуга , Що мені ти став так необхідним Не знаю може не нормально І я стаю все приставуча Зі мною вперше й не останнє , Що хочу просто бути другом . Ти не сумуй ,будь сильним завжди , Бо я буду як твоя сила Писати вірші як рахунки На твої сумні, тихі тижні

Якби ж могла!

Сандрін Iрріель

Якби ж могла! Я б вирвала із серця Цей чистий сум, цю ніжність потайну... Але наперекір усьому в'ється Ця квітка... Я її не осягну. Її коріння міцно вп'ялось в груди, Мов паросток одвічної весни, Беззастережно. Без надій на чудо, Та все ж до сонця тягнеться увись.

Мені з безодні твого океану

Сандрін Iрріель

Мені з безодні твóго океану Не виплисти, на берег не зійти... Хоч розум серцю вже писав догани, Палив усі зізнання і листи... У чашу замість чорної отрути Мені налив Бог знову цю любов, Хіба ж можливо так тебе забути, Коли теплом проник у мóю кров? Вже згаснув біль. А з ним – бажання втечі Розтало, мов фортеця крижана, І знов принишкла, зникла холоднеча, Натомість – лиш любов полум'янá.

Малий ведмедик

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Твої очі немов молочний шоколад , Солодко ніжні як спокуса Хотілось утонути в них украй , Але не можу доторкнуться Можливо я далеко не свята І вже не варта твоїх згадок , Але лиш подумки стиха Я уявляю твої погляди наглядні. Твій запах наче подих свіжого повітря , А посмішка проміння сонця Невинна та така привітна Що не уявляю, що здалося . Хоча ти просто не помітив Як став для мене особливим В деталях, як малий ведмедик, Який тепер з теплом у мріях .

Подумки

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Чому ж ти моє серце не стихаєш І подумки руйнуєш сталі лід Я так боялась знову закохатись Тепер вночі не маю більше сліз Ти подумки хоча я не просила І як й чому тобі вдалось , Можливо в цьому якась сила Лиш відстань побудує наш порок Не бачачи як виглядаєш , Мені достатньо поки слів І карі очі, що палають Хоча в них море болю сліз Ти десь далеко ніби поруч І твій привітний погляд слід , Мені нагадує про ночі Коли із неба падав сніг .

Згадка про минуле

Тигриця

Іноді сидиш, дивишся в вікно, Згадуєш минуле, все те що було, Яскраве дитинство, поїздки кудись, І прогулянки парком, дивлячись у вись. Хочеться лиш на хвилинку, повернутись у той час, Усміхнутися і просто, дивитись на минулих нас. Зрозуміти як змінився, ти, цей світ, і всі разом, Може зараз, замість друга ти сидиш-мовчиш з котом? Може ти в чужій країні, без ікри із кабачків, Виживаєш-вимираєш, й думаєш лиш про корів. Чорне море та Азовське, з ностальгієй згадуЄш, І звичайно оті гори що торкаються небес. Думаєш, чи повернешся, ти колись туди назад, А чи може і помреш тут, серед злих, чужих порад. Треба вірити і знати, що в цім світі так завжди, Добро зло перемагає, і живуть далі коти.

Коли ніхто не зрозумів Мене леше ти....

Аліна Собакар

Коли так погано було ти ніби відчула що ти потрібна написала швидко ти бо знала що ти потрібна дуже і знаєш кіцюня моя я тебе чекала Бо якась сила не земна до тебе закликала і тягла мене як магніт Леше до тебе чуєш Ну до чого тут слова ти і так все розуміла Для тебе все інше поглянь Ти все зрузумієш знаю ти Все про мене 🥺 Знаєш я обіцяю буде тобі серце довіряти відчуває воно тобі Можна все сказати Знаєш лиш тобі я Відповідала 😔 Я ніби бачила тебе коло себе у кімнаті яка дивиться очі ніби поглядом все питає? Знаєш чомусь ту мить леше ти заспокоюєш спокій даруєш кіцюня моя будь поруч 😔 Ти допомагаєш коли душа дає збій я вже гальмую Не знаю як сказати серце той момент обирало тебе 💓 Довірити.все що груди калатає 😢 Кіцюня моя ти та яка душею обігріває І обійме знаєш далеко ніби поруч так буває коли відстань ніби між нами не розуміє слів і Скрця наші об'єднує на завжди 🤪 Так буває ти знай Бог нас звів не просто для того ми рятували одна одну із безодні Коли погано ми ніби одне ціле Дякую моя рідна ти мене мієш розуміти я Люблю тебе моя кіцюня знайшла і тепер на завжди 🤪 Моя хороша я скажу як є дякую що мене зігріваєш ♥️♥️♥️ До зустрічі моя хороша я ще не прощаюся ти моя ти знай Ще не раз 🙈 Побачимось я обіцяю 😅 Про знай моє золотко серце моє тебе вже обрало ♥️

Крига

Яна Янко

І можливо я сумна, Лежу собі сама без сна. Не можу побачити я казку, Яка прийшла б до мене пізно зранку. Ось так живу я часто, Шлях проходити для мене марно. Не маю відповіді на свій стан прозовий, В моїх думках слова плетуть вузли шовкові. Кричу до неба, але згасли звуки, Відлунням в серці йде смуток розлуки. Мов птах безкрилий що шукає пару, В хаосі думок гублю свою правду. Чи знайду я місце, де мрії будуть поряд? Де слова стануть моїм новим морем. Чи, може, цей світ забере мене з собою? Де кожен крок не буде моїм болем. Чи знайде спокій моя самотність? Коли в темряві шукатиму промінь сонця. Можливо, ранок принесе тепло, І на душі розтане бите скло.

Просте зізнання

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Можливо це лиш моя рожева картинка , Але мені хочеться тобі просто писати Можливо для тебе це нічо особливого , Але для мене це радість прокинутись вранці Мені хочеться бути причиною посмішки І можливо тебе погано ще знаю, Але я так пожалкую якщо не зізнаюсь Бо зараз я дуже почала знов відчувати . Зі мною таке вперше насправді, Та чому не можна просто про почуття написати Можливо не так швидко для тебе , Тому просто хочу тебе з кожним днем пізнавати . Життя насправді може бути коротким І не бачу більше сенсу брехати Я не очікую твоє одобрення Просто прийми мою звичайну симпатію .

Середина ноября

Полина

Середина ноября-как тонкая нить Между осенью и зимой переход. Тяжело это слово произносить, Но нас ждёт впереди новый год. И уже не уйдешь от зимы, Скоро снегом покроет поля. Середина ноября-я и ты И в тиши замирают слова. Скоро в мире не будет весны Но мы не отступим и сломим страх. Сквозь метель и замёрзшие дни Я найду теплоту лишь в твоих глазах.

Митець

Емілія Дзвінко

Мета митця себе розкрити Іти вперед- себе не загубити. Людина живе в недосконалості В бридкій для Бога шалості І моральне вже їй не цікаве Та хіба справжній митець стане робити лукаве? Почуття лиш для актора- не для митця, Справжній митець приховує свої почуття. Все пробачає, робить добру річ, Якщо треба- примчить на поміч і в ніч. Виборювати добро- така його доля, Пам* ятайте митця як героя!

Всередині дитина

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Знову ніч, на серці холод І з'їдає лишня згадка Знову на мені окови , Що тримають без останку . Чи припиниться ця мука Я втомилась від безсилля Мені все набридло зовсім І не хочу бути сильна Думала, що зможу далі Йти без сумніву та болю , Але знову відчуваю Що наївно сумно досі Як нарешті відпустити , Те що не сказать словами Хоч роками я доросла А всередині дитина .

Ми пов'язані попри кілометри

Аліна Собакар

Коли погано на серці і душі Мало кто почує той Крик але є Мене свої таблетки називається Оленка вона завжди міє робити настій з пустого і в цьому Твій маленький вайб Ти моя маленька дівчинка чудова твердо і міцно пам'ятай І нікто у світі Не посміє тебе зламати Ти думаєш і ти зможеш тердо ти це пам'ятай Коли не бачеш сонця Просто усміхнись Ти і Є те сонце світло є твоїй душі 🥺 І колись тебе побачу просто промовчу знаєш чому Бо я заплачу 🥺😢 Коли чекаєш ти людину забуваєш ти про час і світ киця будь ласка Давай той бател Бо душа кричить і благає вона тебе і тільки Можна навіть і не довго просто навіть зімною помовчи 🥺 І світ засяє вже для мене все набере той сенс я скажу лише три слава я люблю тебе без меж😢🥺♥️

Як бути далі?

П'еро

Молись! - казали. - Вір і сподівайся! Через пустелю води потечуть! А я сидів. У розпачі вагався. Життя утратив і утратив суть. Самотність рвала душу без упину. По що молитись? Як у пустоту? Просив роками рідную людину. Отримував прокляту самоту. Як вибратись із цього я не знаю. Було, загуло, зникло в далині. Нове грядуще дивно виглядаю. Живу в надії. Топлюся в вині.

Явись душа

Емілія Дзвінко

Явись душа, серед хмар явись Ти тіло отблиск моєму, Скоріше росою ранньою збудись І плавно переходь в задушевну тему. Іскрись вогнем квітучим, Навіщо себе ми мучим Коли надія є на вільність душ, Зливай скоріше чорну туш. Явись душа у сутінках, у димі, Нехай летить душа і навіть в Римі, Лети являйся там де ти потрібна І покажи усім яка ти здібна! Явись душа Лиш попелем не стань, Явись доле моя І будь міцна як сталь. І в денний світ поклич, А я уже почую клич І по зову серця піду І тебе душе, вглиб ясну заведу. Лети душа Лиш не спіткнися І в тіні випробувань не зломися Лети в далекі краї, Які тобі пророчать вини. Лети душа, мені являйся, По світі без діла не майся, Ти добро те пізнавай І людям від щирого серця допомагай. Явись душа, Пророчі сліди залишай І голос правди свій твердо тримай, Щоб усі правду гласили І душі свої гріховні омили.

Я воїн Божий

Емілія Дзвінко

Я воїн Божий до боротьби однодумців закликаю, Я воїн Божий тому обіцянку свою тримаю. Те що в далечінь іду я знаю І що родину свою залишаю Та в серці надію я ще маю, Що добрих людей з тьми по визволяю. Й на віщих сторінках Біблії місяць променем відбиває, А Бог мене до порятунку людей невинних призиває. І Царство Боже мене після смерті чекає, Якщо любов і добро моє серце заповняє. Й в безперервній молитві я ревно молюсь, Знаю що від Ісуса я спасіння діждусь. І небо співає що ще на одну людину їх більше стає, Тож даремно мій час тут на землі не пропаде. І серце моє від радості клекоче, Бо до Бога в обійми воно хоче.

Шукаю

Емілія Дзвінко

Шукаю спокій й трохи миру, Залишилось не так багато плину Щоб сповідатись і тихо в Бога прощення просити З душі гріховну тягість змити. Ходжу по світу- душа моя не прикаяна, Але нехай зцілить любові Божої крапля остання, Нехай припиниться гріховне повстання! Шукаю любові, шукаю християнських чеснот І робить свідомість моя на курс Божий переворот. Шукаю спокою своєї душі, шукаю Бога І ось чекає вже мене випробувань доля. В душі вогонь пече, Печаль назовні рветься, Та прийде в душу розрада ота, Яка Божою любов*ю зветься. Шукаю істину, шукаю правду Світ грішний у собі руйную. Шукаю те, що ніяк в серці не знайду Що причиняє гріховну біль оту. Шукаю помочі Господа усього, Складаю я хвалу про Нього. Усім серцем прагну отого, Що серця торкається мого Що богові вірне воно стане І тоді Бог із захопленням на мене гляне. І світло заступить пітьму І знайду нарешті стежку оту, Що до Бога веде І нарешті розраду одержить серце моє.