не знаю, чому
поїздки люблю та не знаю чому? завжди почуваюсь я, ніби тону і тоді я зриваюсь в якусь далину де я так почуваюсь, ніби лечу. там ніхто мене не знає ніхто нічого не чекає, я все залишаю позаду. а потім вертаюсь. вертаюсь до того важкого буття, де рани щодня волають - спинись! пройди цей шлях до кінця! крізь призму усіх клятих мрій! крізь сльози, відчай та біль! все горе лиши і воно хай горить! хай палає й згорає до тла. бо доля твоя геть не така.
2025-09-27 20:01:05
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6103
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3180