Соціальні
Показано: популярні
Фільтри
За датою публікації
Упорядкувати
Від авторів
PRO
Соціальні від pro авторів
Моя втрачена Хоум (Audio)
Хоум, моя втрачена Хоум. Я колись неодмінно тобі напи́шу.  Розповім про моє божевільне життя, про рядки які ніччю пронизують тишу. Про бажання торкнутися знову чорнил, замість того, щоб думати про військове.  Про голки через сльози, світанки без сил.  І про те, як у тілі замало крові.  Про бажання вдихнути в легені дим, щоби потім без скальпеля і без дихання.  І про те, як вертатись із мирних сіл, задихаючись в темряві від вагання.  Я колись неодмінно тобі розповім, як дрижать після вибуху стомлені шибки, Як тремтять мої пальці у повній пітьмі, і як коси від грому здіймаються дибки.  Як блищать серед ночі у небі зірки́, і здається, що в світі усе досить мирно, Як ревуть над дахами у день літаки, і від цього стає до безглуздості зимно.  Як не хочеться більше просити людей, щоб вони не палили зі мною поряд.  І як падати вниз, до чужої землі, коли серце наповнює горе.  Хоум, моя втрачена Хоум. Якщо я розповім, ти почуєш? Ти відчуєш мене як колись, ти врятуєш мене? Ти врятуєш?  Від міцних цигарок на губах, та пустих обіцянок без правди, Від страшенних новин у житті, від палаючих міток на карті.  Від дурних синяків на руках, і розрідження власної крові, Від загублених в правді людей, що не мають нічого крім болі.  Якщо я розповім, ти побачиш, як я знову лежу на підлозі? Без свідомості та без сил, наче тіло заснуле у морзі.  Яке просто утратило сенс, щоб здійнятись та далі жити.  Я хапаюсь за кволі вірші, за таблетки, настої із квітів. За штробас у чужих голосах, за вібрато свого — через силу.  За рахунки і дивних людей, які знали мене щасливу.  Хоум, моя втрачена Хоум. Я не хочу щоб ти все це знала.  Не читай і не слухай — живи. Я не хочу щоб ти це пізнала.  Щоб ховалась у двох кутках, щоб тримала в долонях сирену.  Щоб чекала когось із війни, та повільно вмирала від генів.  Щоб не мала когось щоб сказати, як втомилась і хочеш спочити.  Щоб не вміла вже більше боятись і не знала як просто любити.  Я не хочу щоб ти все це знала. Не пізнай це, благаю. Не треба.  Будь щасливою хоча б зараз. Подивися на зорі у небі.  Я подивлюсь на них із тобою, хоч в житті і не матиму шансу.  Моя втрачена Хоум, будь щасливою. Твоя стомлена, чорна Клякса. Посилання на аудіо: https://www.instagram.com/tv/Ce9O1N_gJGA/?igshid=MTA0ZTI1NzA=
17
9
661
НЕСКОРЕНІ
Моя незламна смілива держава, Що розвіює чорні, ненависні хмари. Країна, що варта усіх галактик, Скажи мені, як ти? Я тримаюся, йду до перемоги, Найціннішого дару - свободи. Серед темряви світлом засяю, Переможемо, все здолаємо. Продовжи в коментарях! Хочу почути кожного 💙💛
16
6
445
Лист Луганська
І незабаром у Луганську, Серед потужного вибуху, І моря блискавичного вогню, Вони побачать правду всю! Вийдуть з укриттів, Побачать наших хлопців, І разом з ними підуть вже до бою. Й купу зброї вони візьмуть з собою, І будуть минати дні й ночі, Та зовсім скоро вже невдовзі, У москаля осліпнуть врешті очі. І якби не були вороги наші охочі, Але не на їхнім боці всі потужні сили зовсім. І настане суд або ж усі підуть на самосуд, Тоді ж нестане бовдурів московських, І на їх могилах не буде квітів та землі живої, Бо нема прощення вічно хворим та дурним. На території нашої країни немає місця для їх могил. Хіба ж може бути у саду місце для пустелі? На їх дурні родини немає місця ні в одній оселі, На них впадуть невдовзі рідні стелі, А ми все далі будемо йти, І якби хтось там не хотів, Завоювать наші степи, гаї й краї, Але немає місця на Вкраїні, Для ганьби та її жахливої дитини. Наша Вітчизна вистояла все, А кремлю вже не пробачити усе. «Горіть у пеклі проклятущі гниди» Чути будуть вони від старого й до дитини, І так по світу будуть їх ганяти, А нас всі будуть цінувати. Прощавайте бовдури й невдахи, Роками жили й будемо без вас, І якби вам не вистачало нас, Але ніхто вже не почує слабких вас. Це наш дім, Наш степ, Й наш Донбас. У ньому вільним буде лише кожен з НАС!
4
0
110
Соціальні
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
110
18
3669
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
92
3
3288
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
88
24
2010
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
70
11
3178
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10891
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
68
14
2763
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
57
15
2097
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
55
5
1613
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
51
10
4299
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
51
1
13922
She
She holds a mystery in her eyes. She has a secret in her heart. She is as fierce as a lion. She is the Queen of her own world she lives in. She is strong as a tiger. She is brave as a warrior. She fights for all. She has an enthusiastic spirit. She asks questions. But She answers a lot more questions Than she asks. And She leads like a true hero. She is The wind of change or the Mistral that cuts through the clouds and Brings freshness and change all around. She has a charisma of her own. She is beautiful. She has the power to educate everyone around. She dedicates herself to the most. She guides her children to a better path. She has many faces, Vivid hues, Different attitudes towards different people, Many moods. But The storm in her heart rages as powerfully as it had been raging since the beginning. The fire burns inside her with the same intensity throughout. She is a Woman. She is an all-rounder. DEDICATED TO ALL WOMEN OUT THERE. HAPPY WOMEN'S DAY. #TSA2020 #8thMarch #HappyWomensDay #BestDay #Women #Feminist ************************
50
28
4039
Лист до матері...
Пишу до тебе мамо, і сумую, Не можу обійняти я тебе. Коронавірус навкруги лютує. Прошу, ти рідна, бережи себе. Кордони всі закриті, що між нами, А я — "заробітчанка" , кажуть в нас. Як я люблю — не описать словами, Пробач, що ти одна в важкий цей час. Поборе наш народ недугу люту І скоро я до тебе повернусь. Тоді — забудем ми про цю розлуку, Я знов до тебе, рідна, пригорнусь. Ти бережи себе рідненька, мила, На вулицю частенько не ходи. А вийдеш —руки часто мий ти з милом, Хвороб ти не зазнаєш і біди. А скоро, мамо рідна, в тебе свято, Твій день — день матері. Вітаю я тебе, Пробач, що не з тобою в нашій хаті, Я повернусь, а ти чекай дуже мене.
48
11
1010
Подарок судьбы ранее
Подари мне красок минутку Твоих нежности рук лишь в мгновение, Чтобы трепет ушол на ночь глядя От пришедшего с чувством волнением . Подари мне свой багров румянец , Что расцвел на щеках лишь улыбкой И ответный удар сердца танец Этот ритм потерянный стуком Может неловкость возникша во взгляде , Для тебя нечего и не значит , Но надежда приходит последней , Что пылает от проявлений ласки Под серьёзностью губ скрывающей маски Невозможно скрывать очень долго свой глянец , Выдает огонек без сомнения Все секреты твоей мнимой сказки Не потушиш одним лишь мгновением, Тот подарок судьбы предоставленный раньше , Наша встреча была неизбежна Оставляя с собой только "вряд-ли" : ....На подарок судьбы для нас ранее....
47
11
1324
Нічні сесії
Я знову заблукала у твоїх очах. На терезах – «так» і «ні»: Зараз – не зараз — Все, як в житті. Дозвольте скласти іспит знову. Я почну свою промову З останньої літери «я». Обертом земля Під моїми ногами Крутиться. Ми В космосі, Я і ти – Астронавти Зі старих гравюр. Не потрібно багато купюр, Щоб доторкнутись руками, Притулитись губами І полетіти, Де ще не були. Байдуже, скільки ви Поставите в кінці, Люблю здавати при комісії.. Оргії.. Голі Та ненаситні Нічні сесії З тобою.
47
9
2380
Маленька жінка
Я також жінка, хоч маленька, Я ніжна, мабуть, і вродлива, Хоч ще і зовсім молоденька, Та відчуваю: не щаслива... Я вірю в мріях ще в любов, Когось закохано чекаю, "Лікую словом" від хвороб — Принаймні люди так казали... А ще казали, що красива, Та й відьмой кликали мене, Хоч запевняли, що єдина... Жінка, жінка я — усе! Та... Біда у тім, що я не сильна, Що моя душа — лише дитя, І настрій серця нестабільний, І я втомилась від життя... Біда у тім, що компліменти Не лікують вже ніяк, Лише зі спогадів моменти — Моя радість... Що, дурня? Та пояснити хіба вдасться, Що ллються сльози та чому? Маленька жінка хоче щастя, А ви штовхаєте в пітьму...
46
3
895
Save the sea/Сохранить море
ENHLISH:The breeze of the wind on my face,the smell of salt and happiness.The faces that smile and laugh,as they give me a reason,a purpose.The peacfull sound of the sea,crashing against the shore.The sea calls me,the sea rages when I go and is calm when I visit.Wherever i go,something leads me to the sea and the sky.The salt water,that stings my eyes and the taste of it my mouth but it's worth it.The hundreds of people sitting under the sun,having fun.I sit there and I forget everything that I don't need to remember,When I look out to sea I don't see a blue water,I see myself.The sea can be so many things,some people hate it and some people love it.Its shallow,but gets deeper and darker as you enter.The sea is a beautiful gift,So why is it being destroyed.Leave the sea alone,before there is no life in it.The feeling of the cold ocean on my feet,as the sea-weed tickles my feet.I will never to forget the day I first swam in the ocean,Because it was one of the best moments of my life. Lillian xx #savetheocean
46
5
1132
Observe and Cherish
We seem to go Through life, With blinkers on our eyes. We do not even take time, To observe and cherish the nature. After all, It's your home......
46
13
1530
Быть с минутой всегда верно
Откровенно говоря про дружбу Не могу сказать лишь точно , Может быть минутой нужна Или даже для кого то сложна Разделять свои чувства сомненья И душевные мыслей пороки Важно только из лишним доверьем На котором станет сердцу угодно.. Дружба - это не игрушка , Её можно не так понять Одним словом ясно в счёте Нельзя думать об ней ложно Корысть брать считая ею Глупо полагать наивно целью, Ведь не сложно просчитаться Упустив на этом своё время... Иногда самому важно, предложить руку спасенья , Тому, кто невольно улыбнулся ярко , На твою поддержку слепо , Дав при этом молча обещание , " Быть с минутой всегда верно "
45
6
1092
She's.../она ...
Shes Sweet as honey,and as bitter as a lemon.Shes kind and caring,but cruel and evil.Shes beautiful like an angel,but as a evil as a devil.Her heart so big,But her soul so dark.Shes someone you fall for,but someone who leaves you there falling.Shes an innocent girl,but a guilty demon.Shes precious and special,but hard to control.Shes calming and peacfull,but mad and obsessive.Shes selfless and kind,but selfish and rude.Shes happy and full of life,but she's sad and dead on the inside.Shes considerate and generous,but inconsiderate and takes whats not hers.She loves and likes,But hated and dislikes.She listens and helps,But is unhelpful and doesn't listen to anything.She is smart and intelligent,but dumb and stupid.Shes succsefull and wealthy,but reckless and poor.Shes many things,she's called the fallen.Shes a devil and an angel,but dont let that fall you some would call her a "human" because that was all she was a real,raw and honest human. Lillian xx "Sometimes we can be everything all at once."
44
12
1069
Фосфорнi бомби з неба
Фосфорні бомби з неба, – то не янголи, крихітко. Я пригорну тебе міцно до себе, моє серденько, моя квітко. Бо янголи так не сяють та вибухами не крадуть твій сон. Запам'ятай, що я тебе дуже сильно кохаю. І благаю, відійди від вікон.
43
1
496
Мовчи!
Мовчи! - це пам'ятай, як молитву, І янгол хай знає твій на плечі: Куди не вела би долі стежина, Вуста зімкни, хоч плач, та мовчи! Мовчи про бажання, цілі та мрії, Про щастя і горе, та почуття!.. Ніхто не повинен знати, повір ти, Про внутрішнє це загадкове життя! Ні, не кричи! Благаю! Не можна! Що серце несе, то тільки твоє! Кажеш, ніхто так не допоможе? Ні, в спину ніхто не штовхне! Не матимуть марної люди надії, І таємниця віднині - думки світи, І ніхто не зламає із зорями крила - Ти вільно і мовчки до щастя лети! Друже, мовчання - це не в'язниця, Бо слова - то твої кандали, Посміхайся іншим і не журися, Бо чують, мов звіри, слабкість вони! Я вірю в тебе: ти сильний і мудрий, І я закликаю тебе пам'ятати: Мовчання - це розум, сила та успіх, Хоч легше, звісно, кричати!..
43
5
819