Коронавірус
Вікторія Тодавчич
Коронавірусом його назвали, Хоч було б краще чорним і страшним. Тоді чому ж його "коронували" ? Вражає ж всіх людей, що навкруги. А може й правильно його назвали. Керує світом як всесвітній цар. Та й не таких було ми " обламали" Йому потерпим трохи. І нехай. Я вірю, скоро час отой настане, Коли його відправим в небуття. Корону скинем — і його не стане, Щасливим буде в нас тоді життя.
2020-03-27 06:37:42
43
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Вікторія Тодавчич
да, это к лучшему ❤
Відповісти
2020-03-27 14:18:34
Подобається
Роман Маринов
Coronaviridae - от формы вириона, структурной частици вируса, поражающей клетки хозяина носителя и использующих их для репликации своего рнк; а еще это отличный пиар-ход!
Відповісти
2020-12-02 00:24:29
Подобається
Роман Маринов
был бы это "петух"вирус, его бы никто не боялся, ведь стоит посмеятся над страхом и он пройдет
Відповісти
2020-12-02 00:26:16
Подобається
Інші вірші поета
Фільми Я тебе по-справжньому кохала... Каяття Я люблю страждати...
Інші поети
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
13920
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3280