Маленька жінка
Я також жінка, хоч маленька, Я ніжна, мабуть, і вродлива, Хоч ще і зовсім молоденька, Та відчуваю: не щаслива... Я вірю в мріях ще в любов, Когось закохано чекаю, "Лікую словом" від хвороб — Принаймні люди так казали... А ще казали, що красива, Та й відьмой кликали мене, Хоч запевняли, що єдина... Жінка, жінка я — усе! Та... Біда у тім, що я не сильна, Що моя душа — лише дитя, І настрій серця нестабільний, І я втомилась від життя... Біда у тім, що компліменти Не лікують вже ніяк, Лише зі спогадів моменти — Моя радість... Що, дурня? Та пояснити хіба вдасться, Що ллються сльози та чому? Маленька жінка хоче щастя, А ви штовхаєте в пітьму...
2020-06-12 00:02:47
46
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
дякую
Відповісти
2020-06-12 14:07:02
Подобається
Володимир Брама
Відверто... Надіюсь, мій комплімент Вас все таки вилікує. Не все так трагічно...
Відповісти
2024-07-08 04:22:35
1
Nadine Tikhonovitch
@Володимир Брама чотири роки тому, коли писався вірш, боюся, було краще)
Відповісти
2024-07-11 15:35:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2643
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2446