Грань
Nadine Tikhonovitch
Наврочив пастку сатана, Серце кинувши за ґрати: Таки існує грань одна, За яку не слід ступати. Та і як за неї ступиш? Смішно й меншого бажати! Зникнуть легше серед вулиць, Ніж всі грані подолати... Є межа сльозам, скорботі, Бува скінченною любов, Та володарка на троні Все має владу без умов. Кохання в серці купина На душі зриває квіти: Таки існує грань одна, За яку ніяк ступити... _________________________ 🍒 Для книги «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-12-24 17:26:48
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Пані Зефірка
❤️
Відповісти
2022-12-26 16:53:47
Подобається
Леся Українка
Гарно
Відповісти
2022-12-27 12:44:24
Подобається
Синій Демон
Ото я розумію - переклад! Ще й з сатаною! Взагалі вогонь 🔥
Відповісти
2023-01-22 13:16:57
Подобається
Інші вірші поета
Світ рожевого кольору Маленька жінка Déjà vu 24.08.22
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1354
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3603