Поранений звір
Nadine Tikhonovitch
Серед порожнечі густої, мертвими коридорами, Поспішає, летить аж, як завжди, стрілою вона, А крокує так граціозно, немов поміж зорями, Усмішки ніжні й глузливі мина... Вона несеться пораненим звіром, Палає у серці тім втома... Чи біль... А хтось відчуває: поспішає їм вирок, А я тихо благаю: заспокойся, не йди!.. Напружено тіло. Палають зеленню очі. Руки... Трусяться губи сумні... Я не сплю через неї щоночі І мрію лише... Так, допомогти... Ніжна душа її - пташка безкрила... Хто ж це, голубко рідненька, Поранив жорстоко, вдарив щосили? Захистити б цю владно-маленьку... Нехай мої руки, нарешті, злікують Від ран глибоких... І втоми! І ввечері ніженьки білі крокують Нехай по світу спокійно додому!
2020-09-30 20:49:19
44
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Nadine Tikhonovitch
@Sergei Germanchuk э...
Відповісти
2021-04-24 09:47:36
Подобається
Sergei Germanchuk
Я в том смысле, что украинский и белорусский языки родственные, в отличии от русского.
Відповісти
2021-04-24 09:50:33
Подобається
Sergei Germanchuk
Значит мы ближе к немцам:Dach, Zucker,Langzug,schieben,schlendern и т. д. - это всё белорускиие слова, однотипные с немецкими.
Відповісти
2021-04-24 10:01:23
Подобається
Інші вірші поета
Знову забула, що я не Бог... Грань Ти вийшла... Мовчи!
Інші поети
Сергій
@sushko18
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2380
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16595