Саме такою...

Nadine Tikhonovitch

Люблю тебе саме такою, У бурхливіший втомлену день, Коли ти легкою ходою Розчиняєшся серед людей... Тоді, коли кличеш з собою І смієшся на зло ворогам, Люблю тебе трішечки злою І ніколи тебе не віддам!.. Коли все на кшталт "усе бісить", А підлеглі летять по кутках, І навіть лякаються біси, Все одно у своїх ти ногах У мить, яка зветься гіркою, Побачиш подібність примари, Кохає що саме такою Тебе у напружений ранок... Слабкою чи сильною дуже, І без посмішки хоч, і без сил, Твою розквітаючу душу Віднесу до небесних світил... Люблю тебе саме такою, Теплу чи крижану, наче лід, Коли ти лишаєш самою Онімівши дивитись услід...

2022-11-02 14:43:14

24

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Марія Відьма Дергача

Як завжди красиво)))

Відповісти

2022-11-03 19:04:54

1

Королева Вікторія

Романтично🖤

Відповісти

2022-11-27 01:00:43

1

Синій Демон

Якщо любов, то тільки такая?) Взагалі дуже сильний вірш. Коли кохають то будь-якою, незалежно ні на що!

Відповісти

2023-01-22 13:20:13

1

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

1526

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1720