Весняне марево
Nadine Tikhonovitch
Вона ввижається усюди — Світлоокий слід сумний, Мерехтять навколо люди, Як метелик у пітьмі... Душать звуки, душать квіти, Ворогиня нам — весна, Мéне страчено у світі — Лунає вíтрами Вона. Моє марево весняне Розчинилось в кислоті... Вона ввижалася — так гарно! І хвилини ці святі!
2021-05-26 09:42:40
39
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Дуже класно😻 Обожнюю твою поезію😻
Відповісти
2021-05-26 21:08:43
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма дякую
Відповісти
2021-05-26 21:11:32
Подобається
Оксана
Яка чудова поезія!
Відповісти
2022-10-08 12:17:20
1
Інші вірші поета
"Ми усе подолаємо разом..." Солдате... Життя за Орвеллом Поранений звір
Інші поети
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1334
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4378