Весняне марево
Вона ввижається усюди — Світлоокий слід сумний, Мерехтять навколо люди, Як метелик у пітьмі... Душать звуки, душать квіти, Ворогиня нам — весна, Мéне страчено у світі — Лунає вíтрами Вона. Моє марево весняне Розчинилось в кислоті... Вона ввижалася — так гарно! І хвилини ці святі!
2021-05-26 09:42:40
39
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Дуже класно😻 Обожнюю твою поезію😻
Відповісти
2021-05-26 21:08:43
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2021-05-26 21:11:32
Подобається
Оксана
Яка чудова поезія!
Відповісти
2022-10-08 12:17:20
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13223
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6457