Що ти зробив для Землі?
Nadine Tikhonovitch
Мільони століть, як зáмок,  Земля вражала красою — Мавпи скажений нащадок  Вигадав війни і зброю. В сонячний день одурівши,  Не знала, що б побажати,  І, щойно з дерева злізши,  "Мавпа" навчилась вбивати.  Одразу були племена,  Міста з'являлись, країни,  Закон, королі й імена,  А з ними з'явилися війни...  Мільони століть до людей  Було же чистим повітря...  Краще би серед ночей  Це не з'явилось створіння?  Мільони століть світанок  Торкався живої планети — Вирішив біса нащадок  Якось створити ракети... Чому ж нас, мати-природо, Знову не зробиш мавпами?  Розщеплять дикі істоти Землю нашу на атоми... Люди вивчають науки І цим же і знищують світ...  Земле, чи знала ти муки Такої, людини як слід?  Майже немає ресурсу,  Зникає озоновий шар...  Вірять в Аллаха й Ісуса,  У Бога і ще у примар...  Моляться люди й вбивають,  Гинуть дорослі і діти,  Наче хочуть ці "мавпи"  Кулю прибрати з орбіти...  Коли ти збирешся у Рай  Або накопичиться слів,  Візьми і себе запитай Про те, що зробив для Землі.
2022-11-19 04:49:53
19
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Eneli Fox
Душевно
Відповісти
2022-11-20 17:46:53
1
Nadine Tikhonovitch
@Eneli Fox від душі)
Відповісти
2022-11-20 17:51:28
Подобається
Інші вірші поета
Я так втомилась від людей... Весняне марево Минуле так безсовісно... Поговоримо?
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2477
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4545