Ти вийшла...
Nadine Tikhonovitch
Ти вийшла, ніби з мого сну, Пройшовши крізь серцеві брами, Душа натягнута в струну Відлунням місячної драми. Ти прийшла, як спогад ніжний, Усі кордони перетнувши, Ти прийшла, як образ книжний, Мого бажання не збагнувши. І крок за кроком йому в такт, Ти вийшла, ніби з мого серця, І страх замовк, замовк теракт, Осліпли темні очі-скельця. Увібравши кожну ноту, Ти вийшла, ніби з тої пісні, Що лилася про свободу, І ще мені наснишся після.
2024-07-15 19:16:24
6
0
Інші вірші поета
Я в тебе не закохуюсь ніколи! Як побачиш її — обійди, не кохай... П'ятнадцять метрів Саме такою...
Інші поети
San Ran
@SsRr
Viksss
@viktoryyy
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6390
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2318