Що б не траплялось у світі
Наші ночі руйнує війна — Хтось збожеволів на небі, І кажуть, що сила страшна Знищить усе на планеті. Сонце заплаче в зеніті Над руїною міст, але знай: Що б не траплялось у світі, З'явлюся я — тільки згадай. Літають ракети до міста, Уночі вибухають снаряди — Знай: якщо й ненавмисно, Там, стріляють де «Гради», Де помаранчеве небо, Де вбивають власноруч, Б'ють вороги неперервно — Будь-де, будь-коли я поруч. Одне неможливо змінити: Апокаліпсис хоч чи війна, Що б не траплялось у світі, Моя пісня до тебе луна. Я буду все рівно любити І це вважати за зброю — Що б не траплялось у світі, Знай, що я поруч з тобою.
2022-09-29 21:16:11
19
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Nadine Tikhonovitch
Дякую за прочитання!
Відповісти
2022-10-05 13:10:40
Подобається
Nadine Tikhonovitch
дякую
Відповісти
2022-10-06 21:43:33
Подобається
Оксана
Втретє чи вкотре перечитую цей вірш і не можу зупинитися! Катастрофи та втрати змушують усвідомлювати справжні цінності. І це так важливо, коли хтось з тобою поруч. Навіть далеко. За будь-яких обставин.
Відповісти
2022-10-08 11:38:26
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13017
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5472