Серце небоги
Nadine Tikhonovitch
— Розлюби її, серце, на мить! На мить же спокійну і Божу, — Але серце моє говорить: «Ти вибач, а я так не можу! Б'юсь для неї кожну хвилину: І щасливу, і навіть скрутну, Де вітри здіймають на крилах І кидáють мене у пітьму... Ми разом чекаєм на неї — Її сум і усмішки ловлю... Якщо лиш дозволять на небі, Я всі болі її відболю!.. Всі скрути і муки, тривоги Відстучу: відстучу, як свої — Я тільки лиш серце небоги Та й усіх не позбавлю боїв... Тож буду за неї молитись І до Бога волати всю ніч — Настане як час зупинитись, Я тоді розлюблю, ясна річ». ________________________ Входить до книги авторки «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-12-12 21:53:01
21
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Оксана
Ніби так просто взяти і розлюбити...
Відповісти
2022-12-24 01:48:33
1
Nadine Tikhonovitch
@Оксана отож
Відповісти
2022-12-24 02:31:15
Подобається
Синій Демон
І як тут розлюбиш 🤷🏼‍♀️
Відповісти
2023-01-22 13:21:28
1
Інші вірші поета
П'ятнадцять метрів Сп'яніла пам'ять Не людину, а спогад Світ був завжди сповненим втрат...
Інші поети
Фія
@sofiaaa_k
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10450
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2414