Повернутись туди

Nadine Tikhonovitch

Повернутись туди, де я іще є — Місцями: на тиждень — єдиний урок, Де все мені рідне, що нині чуже, Далеко, де нас ще єднає дзвінок... Де злитись можем єдиною тінню, Де нас, як раніше, єднають книжки, Де не губились в безмежності ліній І не розсипались, неначе сніжки... Туди, у ту мить, де спільний наш Всесвіт, Де я досі не вірю в спорідненість душ, Де серцю простять закоханий бешкет, Де сліз не втримає нанесена туш... Де плакала більше й рідше від щастя — Озираючись, бачу: щастя було, Що оживало під Вашим зап'ястям І білою крейдою, ніби крилом, Нас закликало любити у віршах, Кричало про антигуманність війни — Тепер моє щастя вже веде інших, Хоча і провідує ще мої сни...

2022-12-26 01:59:33

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

Так сумно, і так обнадійливо...

Відповісти

2022-12-26 16:14:42

Твоя Відьма

Минуле так безсовісно увірвалось знов у сни..

Відповісти

2023-02-13 21:16:12

Nadine Tikhonovitch

@Твоя Відьма Саме безсовісно. І крає душу.

Відповісти

2023-02-13 21:17:03

Інші вірші поета

А привиди здатні кохати? А ти виходиш з мережі... "Я — скрізь" Втома

Інші поети

Noor Jahan

@noon_the_force

Екатерина Арлей

@Katherine_morningstar

OhNamSoo

@OhNamSoo

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2972

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3239