Чи плачеш ти, серце?
Nadine Tikhonovitch
Вечір. Мрія. Самотність... Сон. Забуття... І дощі... Сльози. Моя невгамовність! Чи плачеш ти, серце? Пиши! По сіро-сумних коридорах - Чобітки твої кольору вишні. Мовчання чи тиша? Ікона. Голос. Молитва. Всевишній. Осінь, нарешті... Скляні дерева. Страх. Птахи. Небосхил. Божевілля. Кохання. Венера. Губи... Вії... Немає вже сил! Вечір. Розлука. Чекаю... Геть, години! Мерщій! Коли серце жагою палає, Не плач, мій боле!.. Пиши!
2020-09-27 18:37:57
35
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Вероника Рубин
Дуже гарнi, хвилюючi думки.
Відповісти
2020-09-27 18:46:02
2
Твоя Відьма
Незвично і дійсно хвилюючи...
Відповісти
2020-09-27 20:49:14
1
О Брама
Оригінально.
Відповісти
2024-07-15 03:30:50
Подобається
Інші вірші поета
Звичка Згадка про тебе Знову забула, що я не Бог... Тіні
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15810
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185