Я в тебе не закохуюсь ніколи!
Nadine Tikhonovitch
Я в тебе не закохаюсь ніколи, А закохаюсь – тобі не зізнаюсь, Напам’ять жести твої загадкові Не знатиму я ніколи – отямлюсь. Якщо і втрачу глузд, то тільки на мить, В чому, звичайно, тобі не зізнаюсь, Снів мальовничих бездонна блакить Реальність розвіє – я прокидаюсь. Ні, не розтану: лід серце не топить, Від кохання до муз же Бог береже, Та пальці мої від холоду зводить «Ніколи» моїм і реальним «уже». О ні! Не люблю! Це дурість – не більше! Та манить твій аромат прохололий – Його не ковтну! Не ковтну: вже інша – В тебе я не закохаюсь ніколи... _____________________________ |ПЕРЕКЛАД| 🍒 Вірш із книги «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-10-17 19:15:47
26
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Оксана дякую)
Відповісти
2022-10-19 06:45:04
1
Твоя Відьма
Найнаївніший вірш кицюнечки🙃🙃🙃👏
Відповісти
2022-10-29 23:57:02
1
Твоя Відьма
Твої вірші мотивують до прочитання книги😁😁😁
Відповісти
2022-10-29 23:57:23
1
Інші вірші поета
Дивитись у небо Байдужість Ще боляче... Catherine, sans toi...
Інші поети
Emily Mcbroom
@Lol_books
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15375
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1348