Наскільки це можливо
Nadine Tikhonovitch
Я буду поруч. Наскільки це можливо. І чим, скажи лише, тобі допомогти? А хто правий, це насправді неважливо, Та і для мене ціну маєш тільки ти... Я десь поряд. Завжди. На твоєму боці. Що б не казали всі, що би не траплялось. Прикро, що всього владнати я не в змозі. Тож лише молюсь, молюсь та сподіваюсь. Я вірю лиш тобі, ти — завжди у мене. Мине погане все. Прошу, будь щаслива! Так, шалений січень. Та й життя шалене. Бачиш: поруч я? Наскільки це можливо.
2023-02-12 21:10:39
17
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Твоя Відьма
Дуже чуттєво та ніжно ❤️
Відповісти
2023-02-13 19:34:36
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма У цьому світі все відносно! Дякую)
Відповісти
2023-02-13 19:38:48
Подобається
Твоя Відьма
@Nadine Tikhonovitch Ладно, оцінимо масштаб трагедії)
Відповісти
2023-02-13 19:39:09
1
Інші вірші поета
Посивілий чоловік У хмаринці Як побачиш її — обійди, не кохай... Воєнна любов
Інші поети
Datk Kigot
@I_am_datk
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2044
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1933