Наснись, мандруючи Всесвітом...
Nadine Tikhonovitch
Опалені душі вереснем, І вже перезріли лани... А ти, мандруючи Всесвітом, Відвідай ці болісні сни!.. Наснись, хоча би під ранок, Прожени цих нахабних примар! Стань найніжнішим світанком І променем сонця! Без хмар... І думки мої полонені Зігрівайте, місяця очі, Наповнюйте киснем легені... Щоночі, щоночі, щоночі!.. Прийди, хоча б на хвилинку, - Розмалює хай посмішка сни!.. Цілуй оченята, цілуй і сльозинку, Цілуй від плеча, цілуй до стопи... І вилікуй поранені крила - Рукою лагідно торкнись! Віднині ти - найкращий стимул, Але наснись мені, наснись!..
2020-09-07 21:49:00
34
27
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (27)
Синий Демон
Я испытываю оргазм от твоих стихов, Надежда! 🌚🌚🌚
Відповісти
2020-09-10 20:49:44
1
Nadine Tikhonovitch
@Синий Демон О Господи...
Відповісти
2020-09-10 20:57:01
Подобається
Оксана
Ніжно...
Відповісти
2022-10-08 12:02:11
1
Інші вірші поета
Життя за Орвеллом Світ був завжди сповненим втрат... Сп'яніла пам'ять Час зберіг тебе...
Інші поети
Siriin
@Siriin
Dr.Theo
@Foli_officiel
csillagnapsi
@Lucylillaa
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1348
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8376