Поговоримо?
Думки вкрали ніч, війна вкрала спокій. Ховаю лице. І пишу. Як ти? Ми так давно не говорили про це... Чи здійснені мрії у світі, якого, може, й нема? Чи є там хвороби? Чи є там осінь? Чи є там війна? Чи сумуєш за мною? Чи згадавши, приходиш у сни? Чи чуєш молитви мої? Чи бачиш, як плачу біля стіни? Як там у світі, куди так сильно хотіла раніше втекти? Ні, більше не буде питань: «Чи не жалкуєш про скоєне ти?» Давай за буденне, ніби між нами не смерть, а тільки міста, Ніби цього не було: ні сліз, ні прощань, ні тим паче хреста. Більше не буде благань ні про що, більше не буде докорів — Вибач, якщо я набридла тобі кількістю болісних творів. Із попелом спалених зошитів не відправлю більше листів — Знаю: до тебе вже не веде жодних дверей і жодних мостів. Давай поговоримо... Зовсім трішки... Як говорили колись... Коли розглядали зграї пташок і також хотіли увись... Як ти? Чи знайшла собі друзів? Чи є там зима і чи тепла? І скажеш мені: небеса чи земля — що насправді є пекло? Давай поговоримо так, мов зустрілись за безліч ми років — Можливо, до тебе мені залишилось лиш декілька кроків... Як ти? Сподіваюсь, хоча би у тебе наразі спокійно... Що? А я? На жаль чи на щастя, у мене на фронті стабільно.
2023-02-26 03:13:44
18
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Твоя Відьма
Твої вірші - це просто мій сенс дихати, хоча такі і перехоплюють дихання. Здається, я знаю, кому цей вірш... Дивно, але інколи справді важливо, щоби навіть на небесах нашим рідним було добре...
Відповісти
2023-03-14 19:12:03
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Не знаю, чи дивно це, але саме так.
Відповісти
2023-03-14 20:40:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11842
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4994