Якби я могла оселитись на небі...
Якби я могла оселитись на небі І стати щитом від усіх негараздів, То, можливо, тобі на цій би планеті Судилось відчути саме тільки щастя... Якби я могла... Але що же я можу, Коли по землі поряд з тобою ходжу? Якщо віра моя тобі допоможе, То візьми її швидше у мене, прошу! Безліч слів роз'їздають сльозами папір, А я у власній тону безпорадності, Але я все ще з тобою... Ти мені вір: Пройдем всі рівні життєвої складності.
2023-05-17 17:01:32
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Підтримка ніколи зайвою не була. Чудовий вірш👍
Відповісти
2023-05-17 17:28:31
1
Твоя Відьма
❤️🥹
Відповісти
2023-05-28 13:58:42
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9561
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2182