Якби я могла оселитись на небі...
Nadine Tikhonovitch
Якби я могла оселитись на небі І стати щитом від усіх негараздів, То, можливо, тобі на цій би планеті Судилось відчути саме тільки щастя... Якби я могла... Але що же я можу, Коли по землі поряд з тобою ходжу? Якщо віра моя тобі допоможе, То візьми її швидше у мене, прошу! Безліч слів роз'їздають сльозами папір, А я у власній тону безпорадності, Але я все ще з тобою... Ти мені вір: Пройдем всі рівні життєвої складності.
2023-05-17 17:01:32
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Підтримка ніколи зайвою не була. Чудовий вірш👍
Відповісти
2023-05-17 17:28:31
1
Твоя Відьма
❤️🥹
Відповісти
2023-05-28 13:58:42
1
Інші вірші поета
Я знову краду твою міміку... Воля Біоритми Регламент для знеболювального
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6236
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1858