Якби я могла оселитись на небі...
Nadine Tikhonovitch
Якби я могла оселитись на небі І стати щитом від усіх негараздів, То, можливо, тобі на цій би планеті Судилось відчути саме тільки щастя... Якби я могла... Але що же я можу, Коли по землі поряд з тобою ходжу? Якщо віра моя тобі допоможе, То візьми її швидше у мене, прошу! Безліч слів роз'їздають сльозами папір, А я у власній тону безпорадності, Але я все ще з тобою... Ти мені вір: Пройдем всі рівні життєвої складності.
2023-05-17 17:01:32
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Підтримка ніколи зайвою не була. Чудовий вірш👍
Відповісти
2023-05-17 17:28:31
1
Твоя Відьма
❤️🥹
Відповісти
2023-05-28 13:58:42
1
Інші вірші поета
Нещасно-щасливі Дорожче смарагдів Коли закінчиться війна Як побачиш її — обійди, не кохай...
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
ann a
@laccanelle
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12049
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16443