10.12
Привіт. Це знов я. Я жива. І я не померла від туги. Хоча знаєш, навряд чи я зможу пережити це вдруге... Не тому що кохаю її чи когось більше за тебе, Та знаєш, біль не лікує від болю — він тягне у небо. Десять. Дванадцять. По колу. Ти знов не побачиш цей ранок. Сьогодні, напевно, в пам'ять про тебе — бузковий світанок. Знову не можу заснути. Мене знову мучить нудота. Я звикла без тебе. Та від думок не рятує робота. Так, не рятують розмови і надто цікаве навчання, І навіть тривале — довготривале! — і щире кохання. А буває, що так мало мене відділяє від тебе, Коли пролітають над містом моїм ворожі ракети... Це ще я... Я без сил... Що відчуваю? Сумую страшенно. Знов загубилась. В серці моєму — нескінченні траншеї. Минає час. Десять. Дванадцять. Ще одна згадка про тебе. Перша дата з таблички. Дата, застрягла між моїх ребер. Привіт. Це все я... Ти мій Бог і бачиш усі мої туги. Будь ласка, лише не дозволь мені пережити це вдруге.
2022-12-10 07:11:07
17
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Твоя Відьма
Болючий вірш. Але життя триває, незважаючи ні на що
Відповісти
2022-12-11 17:10:38
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Саме так
Відповісти
2022-12-11 19:43:38
1
Воланд Дарсі
Неймовірно, біль робить нас сильнішими, але не завжди ми спроможні його сприйняти
Відповісти
2022-12-19 04:37:26
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15806
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4829