Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
Вірші Всі
Смуток
Кожного дня тягар на душі все більше, Прочитані книги трохи відкривають курс на поліпшення, Спілкування з людьми різного роду, Тільки щоб розвіяти смуток. Смуток від хвилювань, від власних сподівань, Від рутини, яка зливою руйнує мої глиняні стіни свідомості, Тепер рух вперед можливий лише в невагомості. І час біжить від мене все швидше, але дні життя ніщо на тлі вічності. З розумінням приходить перевтілення, звісно не як в Кафки, а більш жалюгідне. Яке місце моїх проблем на зоряному небі, зірки сяють в незалежності від земної поверхні. Проте кому потрібні ті зорі, час у перевтіленні вічності, Моєму серцю потрібне лише твоє повідомлення *Скоро зустрінемось*.
13
4
193