Таке кохання - це боляче!

Nadine Tikhonovitch

І хоч завжди готова до бою, І ненавидять друзі та родичі, Не хотіла я бути такою: Моє кохання - це ж боляче!.. Це сльози вночі, страждання, Це море зневаг та образ... Якщо за ту є любов покарання, Покорай мене, Боже, за нас... Мабуть, янгол мій на плечі, Що не чорт, зовсім він забува, І тепер приходить вночі Уві снах найніжніших вона... Якщо є тут місце моєї провини, Покорай скоріше, наш Отче, Я втомилась знущання терпіти - Кохання таке - це ж боляче... Це рими прекрасних сонетів, Це мить найщиріших обійм!.. Сторінки соромливих секретів, Вороги, розставання та біль... І люблю хоч її божевільно, Та бути такою не хочеться! Ми разóм полонені та вільні: Кохання до неї - це боляче!..

2020-08-20 20:35:29

39

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Блакитноока

Дуже гарно!😍

Відповісти

2021-04-20 09:07:06

1

Таня Тайна

Красивое сплетение слов и сильный смысл💚

Відповісти

2021-07-05 03:33:03

1

Nadine Tikhonovitch

Хоч і моя рідна - російська, але українською мені також сподобалося більше, тому він тут уже рік...

Відповісти

2021-07-05 09:20:42

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3309

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12347