Кохай мене, будь ласка...
Кохай мене, кохай, будь ласка, Руками, поглядом, мовчанням, Кохай, бо вже набридла маска, Будь найсолодшим покаранням... Кохай мене у книгах, віршах, Розчиняй мене на сторінках, Нехай мене кохання знищить — Люба смерть мені в твоїх руках... У снах і зустрічах миттєвих — Ти... Завжди кохай чи хоч на мить, Ну і в історіях життєвих Не забувай мене не загубить... Кохай... Та це насправді пастка... Зрозуміла я невдач всіх суть: Замíсть «Кохай мене, будь ласка!» Я благаю тихо: «Просто будь!»
2023-04-02 13:49:25
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2023-04-02 21:38:32
Подобається
Твоя Відьма
"люба смерть мені в твоїх руках" 💔
Відповісти
2023-04-30 03:05:14
1
Ален Тім
😻
Відповісти
2023-05-14 18:21:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1528
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2168