Листи
Скільки днів не бачились з Вами? Чи доходять до Вас ті листи? Як хочу прокинутись зранку І до Вас під вогнями втекти... Листи всі похмурі й банальні: «Сподіваюсь, Ви також живі...» Я сховаюся знов у підвалі, Та чи взмозі сховатися Ви? Я молюся за Вас, я забула, Що стежини між нами в крові, Я пишу Вам у ранок похмурий: «Сподіваюсь, Ви також живі...» Всі листи улітають птахами, Свої сльози ховаю вночі, Як і всі, я війну проклинаю, Завмираючи біля свічі... Сниться мир. І Ви. І по колу... І себе не впізнати в журбі — Про це — і ні Вам, і нікому... Дайте знати лише, що живі...
2022-10-03 19:27:33
28
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Nadine Tikhonovitch
дякую..)
Відповісти
2022-10-06 20:03:05
Подобається
Оксана
Навряд мені колись доводилося читати щось більш пронизливе... Надю, дякую за твої вірші! Їхня щирість і чутливість безмежна!
Відповісти
2022-10-08 11:52:26
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2022-10-21 22:46:20
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15924
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12476