Усе мине! Tutto passerà!

Nadine Tikhonovitch

Незважаючи на дощ і серця жаль, На вірші плаксиві - страждання пера, Збери свої сльози - солоний кришталь: Усе мине! Tutto passerà! Tutto passerà! Мій янголе ніжний! Tutto passerà! Ти чуєш? Не плач! І вірус мине зарубіжний - Сьогодні запевнював грач... Tutto passerà! І війна нескінченна - Богом забута диявольська гра, І зоря настане священна - Tutto passerà! Tutto passerà! Я благаю, мій світе, прокинься! Вже час! Скінчися, кривава пора! А тобі через сум співатиму пісню: Усе мине! Tutto passerà! __________________________ Tutto passerà (італ. - тутто пасерá) - усе мине.

2020-11-05 19:25:25

35

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Nadine Tikhonovitch

@Айзек Стрейд Спасибо...

Відповісти

2020-11-05 19:39:22

1

Пані Зефірка

Tutto☺️

Відповісти

2020-11-06 10:49:52

3

Караля

Ты знаешь итальянский?!

Відповісти

2020-11-09 09:07:12

1

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

2599

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11394