Маленький привид з вишневим серцем

Nadine Tikhonovitch

Твій привид маленький іскристо сміється, Ховає свій сум у вишневу усмíшку І завжди прямує орбітою пішки — Маленький володар великого серця... Він міг би собою лякать перехожих І коханих міняти, неначе маньяк, Але наче маленький вишневий черв'як, Зжирає себе же заради дорожчих... Твій привид палає вогнями із вишні, Сміється, як шут, як дитина, радіє, Чека, як собака, і мріє, і мріє, Ховаючи сльози в разгублені вірші...

2022-10-23 14:17:44

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Оксана

Як завжди: по-вишневому чарівно!

Відповісти

2022-10-28 12:59:54

Твоя Відьма

Ти настільки вишнева, що я уже перестала споживати щось, якщо там немає вишні 🍒

Відповісти

2022-10-29 23:46:09

Nadine Tikhonovitch

@Твоя Відьма Не повіриш, але я — також)

Відповісти

2022-10-30 00:42:51

Подобається

Інші вірші поета

П'ятнадцять метрів Коли тебе поруч нема Врятуй мене А можна після перемоги...

Інші поети

Anna Shevchenko

@iamshevchenko

Marin_a

@_Little_writer_

Wanter

@chees

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1237

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2669