Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

2019-08-24 13:39:10

113

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (16)

Ай

@Марі КА Чому вас це так турбує?)

Відповісти

2023-03-21 14:42:39

Подобається

Марі КА

@Ай я просто написала своє враження,не плануючи вступати в дискусію. Якби сам вірш взагалі не сподобався, не писала б його(враження), а так...

Відповісти

2023-03-21 14:44:48

Подобається

Бонні

А все-таки варто змінити сведемо на зведемо) Дикий секс це, звісно, нормально, як і помилки. Але не орфографічні помилки)))

Відповісти

2023-06-27 19:21:34

Подобається

Інші вірші поета

Недоречне (UA) Мої слова Пиріг із медом (UA) Присвячую

Інші поети

Йорі

@Yori_chan

Надин

@mindmap

Diana Zhuk

@diana_zhuk_

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4719

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2791