Лист до матері...
Пишу до тебе мамо, і сумую, Не можу обійняти я тебе. Коронавірус навкруги лютує. Прошу, ти рідна, бережи себе. Кордони всі закриті, що між нами, А я — "заробітчанка" , кажуть в нас. Як я люблю — не описать словами, Пробач, що ти одна в важкий цей час. Поборе наш народ недугу люту І скоро я до тебе повернусь. Тоді — забудем ми про цю розлуку, Я знов до тебе, рідна, пригорнусь. Ти бережи себе рідненька, мила, На вулицю частенько не ходи. А вийдеш —руки часто мий ти з милом, Хвороб ти не зазнаєш і біди. А скоро, мамо рідна, в тебе свято, Твій день — день матері. Вітаю я тебе, Пробач, що не з тобою в нашій хаті, Я повернусь, а ти чекай дуже мене.
2020-03-23 07:38:38
47
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Вікторія Тодавчич
@Дэя Риате спасибо ❤
Відповісти
2020-03-23 08:31:56
Подобається
Светлана Пилюк
Найшвидшого повернення додому!
Відповісти
2020-03-23 19:26:09
1
Вікторія Тодавчич
@Светлана Пилюк дякую ❤❤❤
Відповісти
2020-03-23 19:26:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15804
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4829