Я тебе покохати не зможу
Вікторія Тодавчич
"Я тебе покохати не зможу, Твою вроду, манери, слова. І до того ж ти зовсім не схожа На уявлений мій ідеал". Я казав це, та зовсім не вірив, Ця брехня попелила вуста. Я торкнутись хотів та не смів би, Все зламала вже гордість моя. І проходиш тепер ти повз мене, Як ніколи й не бачились ми. Я кохав твою вроду й манери, А тепер я залишусь один.
2023-05-31 16:23:22
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
vasilisa petriv
дуже гарно
Відповісти
2023-12-03 10:33:17
Подобається
Інші вірші поета
Я кохаю, поки... Я не смію, не можу. Чому? Розум і серце Подяка
Інші поети
ملاك عطوات
@WhiteAngel3011
Love Match
@Sweetlilth
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1681
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1702