Быть с минутой всегда верно
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Откровенно говоря про дружбу Не могу сказать лишь точно , Может быть минутой нужна Или даже для кого то сложна Разделять свои чувства сомненья И душевные мыслей пороки Важно только из лишним доверьем На котором станет сердцу угодно.. Дружба - это не игрушка , Её можно не так понять Одним словом ясно в счёте Нельзя думать об ней ложно Корысть брать считая ею Глупо полагать наивно целью, Ведь не сложно просчитаться Упустив на этом своё время... Иногда самому важно, предложить руку спасенья , Тому, кто невольно улыбнулся ярко , На твою поддержку слепо , Дав при этом молча обещание , " Быть с минутой всегда верно "
2020-04-28 20:14:20
46
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
(๑♡⌓♡๑)
Відповісти
2020-05-23 15:46:39
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
хах ок ,ведь my English same as your👌😂
Відповісти
2020-05-23 15:52:11
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
окей я не против только немного по позже , просто немного занята одним делком)🔥👌😎😅
Відповісти
2020-05-23 15:56:18
Подобається
Інші вірші поета
Комусь потрібні "Ты заслуживаешь лучше " Повість Хмурий квітень
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4060
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12393