Вірші
Ти знаєш, що я любила...
Ти знаєш, що я людина?
Ти знаєш про це ,чи ні
Ти знаєш, що я любила
Почуваючись на самому дні
Кожний раз я просто чекала
Твоїх коротких дзвінків ,
Бо сильно тебе кохала
До перших твоїх млявих листів,
І була постійно щаслива
Від часу, того ,що більше нема
Мені ж так мало для себе потрібно
Хоча б на прощання останні слова
Про те, що більше немає
Ні теплих моментів ,ні слів ,ні обійм
І як опинилось, в житті так буває ,
Що хтось один любить
А інший залежить від часточки втіх.
P.s :
"Посвящається одній моїй близькій людині ".
10
2
212
На згадку
Моя осінь знов настала,
На душі холодний дощ
Мені так не вистачало ,
Лік моментів для розмов
Хоч тепер моя лиш мрія
Поряд бути , хоч на мить
Стихне повість про минуле ,
Як тепер порожній лист.
Не дарма все йде на краще
Ми міняєм облік днів,
Про моменти, що навряд чи
Вдасться нам вернуть навік
І тому тобі на згадку
Можу написать лиш вірш
Про цю осінь, що насправді
Стала поштовхом для змін .
Р.s:
🍁"Чомусь саме з початком осінні почались мої всі згадки про написання поезій та тих першо початкових почуттів , яких так довго мені не вистачало.🍂"
11
7
225
Більше без страху
Міста давно набули відчай
І бачу небо без жалю
Вони вбивали мої мрії,
Але я більше без страху .
Нестримно гнів охоплював легені
Та лють стискала в жилах пульс
Вони зламали мої стіни ,
Але я більше не боюсь
Нехай немає мого дому
Уламки вікон встелені стежки
Та не забрать їм нашу волю ,
Щодень, яка в мені живе .
Не варті зовсім їхні втрати
Поки повік плоди не поженуть ,
Тих хто боровся за розплату
Тепер навічно землю бережуть .
18
0
501
На згадку
Залиш лиш подих, як на згадку
Про ті часи , які щасливі
Моя душа давно пропаща
І на очах стікає злива .
Можливо легко відпускати ,
Але без лишніх слів докори ,
Бо знаєш я давно пропала
Там де немає більше болі
Не варті тлінні дні недуги
І настрій більше не хвилює
Мої вагання зовсім хмурі ,
Як намагання стати другом
Хіба важливі виправдання
Тоді коли ніхто тебе не чує
І цінності вже безталанні
Покрились ніби крихким брудом .
13
2
268
Звір
Мої страхи - темні ліси ,
Де жив той звір повік без крил
Мені доводилось його тягти,
В собі як хрест без теплоти
Він в глибині ночей росте,
Моїх частин надій живе
І кожний раз не знає літ
Скільки шматків рвать на політ
Весь втомлений безликий тил
Не описать словами крик
Всі почуття кровавих сліз
Тримає знову як політ .
Чи випустити , повезе ?
Йому знайдеться хто прийме,
Всі гористі в очах сповна
Лиш ярість втомлює жива.
P.s:
<< Stary Night ~ Jordan Critz 🎧🖤>>
14
6
319
Маєм мрію
Якісь слова пробили дірку
І знов кричить на серці совість ,
Що марну дала я надію
Твоїм старанням бути поруч .
Ми всі напевне маєм мрію
В душі не бути одиноким ,
Але не завжди як хотілось
Виходить вибрати назовсім
Спочатку томні есемески ,
Обійми теплі ніби вата
І солодощі на думку різні
Забиті натяки із слів кохання .
Проходить мить і ви вже звикли
Один до одного, як дві краплини
І пробиваються нарешті злидні ,
Що хтось не зовсім вже і милий .
Різні думки та інтереси
Можливо погляди на дні буденні
Та як раніше вже незвичні
Розмови вечором наївно щирі .
Приходить мить, коли тверезо
Почнеш дивитись лиш на сутність
Того, хто мильним занавісом
Хотів потрапить в твою душу
7
5
261
Нестримна
Мені холодно мовчати
Про мої скромні почуття,
Що хочеться в думках кричати
Немов тепер нестримна я
Ти знаєш легко розуміти
Пориви вітру в нікуди ,
Чому ж тоді мені здається,
Що він веде туди де ти
Немов тепер будеш ввижатись
У пам'яті простим теплом
Таким привітним ніби небо ,
Що манить своїм полотном .
І не важливо відлік часу ,
Чи миль кілометрів доріг
Ніколи не уміла рахувати
Якісь там речі крім обійм.
8
6
297
Одні думки лиш про мить
За вікном самотній дощ
І ніяк мені не спиться
Одні думки лиш про мить,
Як з тобою опиниться
Ніч давно укрила сном
Всі доріжки та стежини ,
Що ведуть до тебе знов
Під те дерево осини
Тільки зорі осягають
Наших мрій та сподівань
Десь на згадках промайнуть
Дивні сни про світ зітхань .
Знаєш мені повезло,
Що тобою захопилась
І на довго занесло
Наші спогади невинні.
10
5
336
Хтось тобі поміг ...
В очах вирує страх
Палає стрімко гнів ,
І хочеться зірватись
Після страшенних слів ,
Коли в душі лавина
Немає більше сил
На гіркі сподівання ,
Щоб" хтось тобі поміг "
Не вихід лиш мовчати
І знов терпіти біль
Всередині кричати ,
Щоб "хтось тобі поміг "
Повільно хочеться зламатись
Відтяти міцний хрест ,
Тягар в собі спустити
Руками прямо вниз ,
Переступити стіни ,
Піти через свої " гріхи "
Нарешті перестати ,
Дивитись на чужі думки .
7
1
379
Час ціною втрати
А за вікном нарешті сніг
Напевне ти його десь бачиш
Він покриває лік надій ,
Що буде все з моментом краще
Як думаєш чи повезе ,
Чи зможе він сховать образи
Тепер, що з нами кожну мить
Коли ми бачим куль снаряди.
Ти знаєш ми всі так чекаєм
Не новий рік , як було завжди,
А щоб збулось одне бажання
Про перемогу без прокляття.
Напевне дивом усміхнеться
В душі болюча тінь наснаги,
Що наші діти та батьки
Побачать час ціною втрати .
P.s: Рядки , які зараз на душі .😔❤️
7
9
406
З тобою ...
З тобою відчуваю крила
Та піднімаюсь подумки як птах
Мені близька твоя підтримка
І відчуваю долі знак
З тобою поруч тепло й мило
Хоча спочатку було просто так
Симпатія і дружба без вітрила
Твоїх та моїх хвилювань
Ми різні взагалі насправді
Як біле й чорне в полотні ,
Але при цьому маєм спільний застіж
Там де немає ідеальних слів
Можливо пишу я банально ,
Як будь-який закоханий поет ,
Але моя любов в мені палає
При згадці про красивий силует .
Та навіть коли десь далеко захід
Ми бачимось через кілометри доріг
Тому що пам'ятаю погляд завжди
Твоїх очей та посмішок обійм .
10
2
325
Волі сила
В один момент приходить розуміння,
Що часом нам потрібна лиш надія
На те, що викликає наші сльози
Та багатьох не висипані ночі
Буває страху вже немає
Він пропадає з кожним нашим шляхом
В тенети мін, снарядів та ракет ударів
Більше немає тінь породженого жалю
Забрала біль все, те що було мило
Нам мужністю палає волі сила ,
Із нею нам немає місцю співчування
До тих ,хто не цінує крихт благання.
Все буде, що не робиться на краще,
Бо лиш тепер ми знаєм, що таке пропаща
І тих, хто називався бутім" браття "
Ми довго будем згадувать ледащо ,
Щоб до віків відчули лік провини
За всі покривджені брехнею мрії
Та тіл загиблих наших рідних ,
Які чекали днів привітних .
13
3
341
Листи до захисників
12.10
Привіт мій герою ,
Я чекаю на зустріч з тобою
І вірю, що з фронту вернешся
Цілим та для нас обережним ,
Щоб батьки твої гірко сльози не лили
Ти нам фото шлеш та світлини
І як маєш вільну годину ,
Все говориш ,що ніяк не загинеш .
13:10
Милий мій та вірний коханий ,
Як тебе ми всі довго чекаєм
Та коли ж я побачу твій погляд
Я ж хвилююсь, як ти там в окопах ?
А твої як поблизу побраття ,
Чи живі та здорові без втрат то?
А поспати маєш можливість
Та харчів вистачає тобі
кожну днину ж,
14:10
Ну зі святом мій ти рідненький,
Нехай буде воля безмежна ,
І скоріше б тебе дочекатись,
Щоб міцніше до серця обняти ж.
А поки, одне пам'ятай лиш ,
Що ми вдячні за все ,що ми маєм
Мирне небо, яке нам даруєш,
І дітей , які матимуть найкраще майбутнє ж.
P s :
🇺🇦 Всіх з 14 жовтня Захисники та Захисниці України.
Та скорішої нам перемоги , щоб дочекатись стійко всіх вас дома цілими та неушкодженими .
Слава Україні 💙💛
https://www.instagram.com/reel/Cj_oiR3PEe5/?igshid=YmMyMTA2M2Y=
17
5
368
Важко зрозуміти
Давай відкрию тобі серце ,
Але чи зможеш там лишитись
В мені багато злив, страждання,
В яких повиті мої мрії.
Та знаю, що ти мені скажеш
І не потрібно слів докори ,
Мені так важко розказати ,
Як важко посмішку нести скрізь сльози.
Чи знов відкриєш слів надії
І хай не варта в тім розплата ,
За всі відкриті серця тіні
Моїх страхів ,що крила мають.
Я знаю важко зрозуміти ,
І деколи буває без варіантів
Докликатись через стіну зневіри
До голосу довіри , що пропала.
16
1
328
Відчай ,що буде у серці
Я знаю , що ти сумуєш за мною
І миті страждання почались з війною,
Твої хвилювання, руїни будинків
Це все тепер відчай , що буде у серці .
Кроваві дороги , розбиті машини
Та люди , що через сльози
Ні в чому не винні
Сумлінно стоять перед злом самовитим
І молять лиш небо за рідних та близьких.
Та хоч би маленьку єдину надію,
Що можна спасти вільну країну
На світле майбутнє та долю квітучу,
Яку тепер серцем плекають найдужче .
10
1
305
Хаус війни
Багато думок та багато запитань ,
Сягають моїх безвихідних хвилювань
Кружляють голову постійно вони ,
Колишнім скрегітом про хаус війни .
Скільки коштує часом життя ,
Нам не вдалось зрозуміть до кінця .
Кожний лиш сповнений неминучою грою,
В праві боротись чи біжать з сльозами й ганьбою .
Темні провулки зруйнованих вулиць , бомб руїни та мости
Раніше були нам знайомі ,
А сьогодні повні журби.
Від бувалої надії , слави ,
Що була в них та жива
Зараз в полум'ї згорає ,
Як і люди без кінця.
11
4
304
" Чому в душі..."
Чому в душі повниться біль ,
Він розриває тлін надії ,
Чому в очах моїх лиш тінь
Моєї світлої лиш мрії .
Чому скажи трава мовчиш ,
Тобі відомі мої страхи
І частки розпачу від стін
Моїх зусиль до всіх всміхатись .
Чому на небі ні хмарин
Вони мені давали радість ,
Що їх фігурки білизни ,
Як шарм солодкої лиш вати.
Чому дерева ви сумні ,
Хоч ще не зовсім холод близько
І не відомо чи ви всі ,
Покриєтесь морозним нишком .
25
8
417
Свет постепенно теряем...
Мне было грустно ,когда солнце ушло
Мир укрылся темнотой красных тучек,
Почему я спросила ему так легко
Уходить словно последний дней лучик
Уносить свет робко с собой
Из рассветом снова на землю
Разве можно забирать без следов
Большинства мира надежду
Чудесами покроется тьма ,
Что с заходом все окунула
Не оставив нечего прежде так,
Как было с ушедшего утра.
Час летит словно скорости миг
Хоть мы этого совсем не замечаем
Даём просто ему мчатся в рысь
Наблюдая, как свет постепенно теряем ...
47
9
963
Дневник души
Открытый дневник хранит мои тайны ,
Которы ранимы и полны страданий
Не знает не кто ,что он в себе кроет
Осколки души скрывает дословно
Из каждым порывом пришедших эмоций ,
Как верный союзник спасает весомо ,
Вопросы оставит в себе как записку
О том или надо мне многое было ,
Когда станет грустно минутой молчания
Чернилом запомнит излишни мечтания
О глупых ошибках ,которых не вспомнишь
Потом через многие забытые годы
Слова на бумаге застынут углями
Красивых рассказов про прошлы провалы ,
Или небоскрёбов потерянных храмов
Теней непонятных не кому страхов .
45
4
957
"Хмурый день "
Мой миленький цветочек
Напиши мне пару строчек
Я знаю ты не хочешь,
Скучать одной в хмурый день
И небо полно слёз ,
Которые таит темная ночь
Согреет только тёплый зонт
Оказанный моей добротой
Душа твоя так велика ,
Она ранима ,как дождь сентября
Уносит холодные печали берега
Проходит смывая чувства молчания ...
Промокли насквозь твои глаза
На щеках остались капли дождя ,
Но пусть уйдут не спеша
Все горести сердца отчаянья...
41
7
689
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе ,
Когда минутой будет гнусно
И одиноко грянет в след
Дождь смыв порою мои чувства
Я буду помнить о тебе ,
Когда нагрянет новый вечер
И ветер заберёт себе
Мои увечены надежды .
Я буду помнить, тот момент,
Когда тебя со мной не стало
Оставив только мокрый цент
С того ,что в сердце потеряла
Я буду помнить твой уход ,
Да может быть, тогда слезами
Теперь совсем под тихий сон
Обняв подушку крепко швами .
53
5
1309
Считалка доброго утра
Раз , два , три , четыре
Убираю все с квартиры
Пять ,шесть , сем и восемь
Убираю лишних гостей
Девять ,десять , счёт потерян
Через стену разрывается соседи
Начинаю счёт сначала
Музыку скручу до "max"
Помешать не, кто не сможет ,
Вот поэтому пожарю тосты
Двери в кухне лишь прикрою,
Чтобы говорить с собою
Через пару лишь минуток
Выйду спеть окошку с утром ,
А прохожим как не кстати
Не умеют слышать сами
Песни слов не понимают
Лучше на гитаре днём сыграю .
48
11
1197
" Сладкий сон "
Пятый месяц моих слёз ,
На щеках остался дождь
Весь промокший календарь
Зачеркну все дни подряд ,
Пусть летят вокруг листва
Солнце осветит мне в глаза ,
Улыбнусь бегом себе
Убрав грусть рукой в душе ,
Пусть встречает ветер вздох
Потонувших в море звёзд
Унося тайны мечты ,
Там ,где нету бед любви
И гуляет сладкий сон
Полон сказок без тревог ,
Лишь окутав теплотой
Унося во тьму с собой .
46
4
1067
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг
Забыл ли ты, как долго не писала ,
Прости ,но я хотела отпустить
Всю слабостью ,что в себе искала .
И может ты проник
Моим письмом до дрожи
Забыл ли мой дневник ,
Увиденный стихами одинокой ночи ...
Об памяти прошедших дней ,
Ты не увидишь ни души порока
Лишь слабый шепот чувств
Уложенных строками тонко .
Немой вопрос в глазах
Оставлю с времям на последок
Легонько холодом касаний уходя ,
Чтоб не запомнил запах пепла.
54
21
1513
"Ты заслуживаешь лучше "
Снова помню твои письма ,
Как ждала когда напишешь
И не было важно ночью,
Лишь бы только на взаимность
Помню, как ты любил лестью
Дарить мнимы комплименты
Загонял меня в смущение
Своим вредным поведением
Говорил ,что будешь рядом
Не отпустишь ни секунды
Расстояние между нами ~
Было вовсе нам не нужным
Обещание дав сначала ,
С того дня не смог сдержать ты
Бросив пару фраз прощания
Забрав сердце следом ядко
Объяснив потом простившись :
" так пойми лишь будет надо"
Извини за боль ,что причинивши
Ранил чувства твои жалко ,
Больше ничего мне делать
Слёзы не пускай впустую
"Ты заслуживаешь лучше" ,
Чем впустив со мной минуту ...
48
6
1255
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине ,
Как млечные пути горели свечи
Их огонек горел во тьме
Скрывая тайны сердца человечьи
Тенями прошлого унося яркий свет,
На языке горело пламя вспоминания
Из памяти оствавив только след
Потухших пепла чувств одного созерцания ..
И лишь полны отчаяния глаза
Остались морем слёзного раскаяния ..
Об том ,что не забудешь некогда
Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ...
Прекрасных звёзд на небе уголков,
Когда хотелось быть ранимым
Сломать себя от бури горечи долгов,
Которых прятал от своих любимых
И каждый вздох ,что вдруг не смог,
Раскрыть все страхи угнетения
В тени ночей под всхлип с дождём
Укрыв опять себя жалким замком мгновения.
🎶🎧🎶
💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
49
9
1028
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано
Без кошмаров и тревог,
День начну без одеяла
Улыбаясь небу полных облоков
Обниму своего друга ,
Что на подоконнике взгруснул ,
Прошептав ,что скоро лето дружно ,
Обязательно к нам в гости сможет заглянуть.
С ним и множество событий
Впереди ждёт только смех ,
Разве можно одним мигом
Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
54
8
1216
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко
Оно будет светить когда грустно
Освещая тёмные комнаты ,
Одиночества твоего уголка звука...
Даже если окажется за окном дождик,
Ты не будешь один словно сломлен,
Оно будет светить лишь напротив
Теплотою уюта мнимой заботы
Может это какая то мелачь
Или просто светлый рисунок ,
Но он все ж нарисованный мною
Для тебя от приятного чувства ...
И лучами жёлтых карандаша линий ,
Коснусь твоего уголка глазок ,
Чтобы перестал хмурится криво
От нахлынувших эмоцией красок
Как подарок пусть станет взаимным ,
Без излишних слов предисловий
Моих крепких объятий визита
Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
51
1
1229
Быть с минутой всегда верно
Откровенно говоря про дружбу
Не могу сказать лишь точно ,
Может быть минутой нужна
Или даже для кого то сложна
Разделять свои чувства сомненья
И душевные мыслей пороки
Важно только из лишним доверьем
На котором станет сердцу угодно..
Дружба - это не игрушка ,
Её можно не так понять
Одним словом ясно в счёте
Нельзя думать об ней ложно
Корысть брать считая ею
Глупо полагать наивно целью,
Ведь не сложно просчитаться
Упустив на этом своё время...
Иногда самому важно, предложить руку спасенья ,
Тому, кто невольно улыбнулся ярко ,
На твою поддержку слепо ,
Дав при этом молча обещание ,
" Быть с минутой всегда верно "
45
5
1089
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете
Каждый вздох облегчения ,
Когда вижу неба закат
Мне плохо , когда не дотронуться
К твоим обьятьям свободно ,
Но я знаю, что ты не услышишь ,
Мой вслип слёз из-за окна ...
За глубиной туч темного неба
Ранее, чем ты уже вспомнишь
И подумаешь, как я скучаю ,
Скрою всю грусть.тишиной ...
Может быть сердца стук угнетает
И воздух из лёгких рвется волной
Но ритм одной песни будет на память ,
Тех последних слов ветра холодов ...
Пока не угаснет горизонт пламя
Последнего огня без тебя ,
Багры унесут строки мгновенно
Без следа раньше тепла ...
P.s:
Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨
🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
52
2
1995
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы
Ночь взошла забрав луч дня
Темны улицы, как тишины темницы ,
Освещает только свет одного фонаря ...
Покров одеяла ночи вкрыто небо
В далеке не страшны мне тени ветвей
И не будоражит больше холод ветра ,
Что касается руками глубины очей ...
Бурю льда он не приносит
Темнота стала привычна мне
Звук сверчков не веет грустью
Больше ничего бояться нет...
Свет от звёзд полны свеченьем
Они стали снов мечты путей
Для того , кто вдруг заблудит
И поддастся темноте своей ...
56
13
1326
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит
Лишь о ком то , кто не рядом
Быть со всеми лишь открыткой ,
Согревая теплым взглядом
Каждый день встречая солнце
Словно первый луч спасенья
Думаешь о всех моментах ,
Что всплывают вместе светом ...
Или множество вопросов
На каких нет не единого ответа ,
К тем , кто был однажды нужен,
Став одним твоим мгновеньем
Почему ж сейчас нам сложно ..
Сказать искренне о чувствах ,
Как страдать мы все умеем ,,
А признать ,что правда любим ?
Может быть просто забыли ....
Или стали явью сцен сомнений ?
Разве сложно хоть глазами
Сказать больше ,чем таить в себе ли...
Надо больше лишь бояться ,
Не успеть сказать о главном ...
На взаимность зря стараться
Ждать когда уйдет шанс бремям ...
68
14
2760
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом
И заберу кусочек шоколада
Рассказ уж будет длиться долго
О том ,как было тяжело сначала
Наверное это для тебя не важно
Спрошу себя, а ты хороший ?)
И почему же стоишь рядом
Даря улыбку лишь прохожим
Мой телефон звонит мне чаще ,
Чем слышу твой прекрасный голос
Аккорды струн во взгляде малость,
Когда увижу тебя где-то снова
Про свои чувства смолчу вовсе ,
Чтоб не будоражить просто взглядом ,
Хватает только вкуса кофе
Лишь думать о тебе минутой мечтания .
54
11
1163
Теплота дружбы ...
Самолётик в никуда
Улетел из моего окна ,
Забирая с собой дни
От пришедшей вдруг тоски
Белым вихрем в облака
Устремлён был путь его тогда ,
Но бумажно- лёгкие ...
Крылья подвели его совсем
Над землёй далёко не унесли ,
Приземлели на соседние сады
Во цветочных кругах грёз,
Где котята смотрят дождь
Будет весело ему теперь ,
Про полёт забудет впредь
И мечта про море звёзд
Лишь останется на каплях неба слёз ,
Но друзья под местный круг ,
Не дадут грустить ему весною вдруг ,
Будут тихо обнимать ...
Ночью теплотою меха согревать
И для счастья одного
Он поймет ,что не нужно нечего ,
Лишь бы мягкие друзья
Были с ним порой всегда ...
47
7
1011
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц
И фонарики вокруг в глазах горят
В темноте стен полыхает ветер молча ,
Сцены шелеста теней играя без конца ...
Мнимость разных звёзд по небу
Освещает путь ко царству сна
Тем , кто в глубине ночи не встретил ,
Свой покой без тучь мыслей сполна ...
Тишиной ночного насладиться неба ,
Рано или поздно станет легче слов ...
Без ответов улетят запреты
Давних чувств и всех тревог
Звук сверчков дополнит кредом
Пейзаж сердца споведь звёзд ,
Лишь о том , что дни болело
От полных будней забот
61
44
2138
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю
Ты ушёл как ветра свежости дым
Оставив на прощание " прости ",
Забрав с собою частичку души
Я больше об этом перестала плакать ,
И начала двигаться дальше забыв
Хоть было то лето яркости сладко ,
Но больше не стану также любить ,
Хоть постоянно всплывают твои лести фразы ,
Что мучали глубоко теплотою внутри,
Я отпущу с временем дальше
И буду двигаться без лишней слёзы,
Я не веню тебя за такое решение
И понимаю почему было так ,
Но время летит незаметно
Ничего не оставив с собою забрав ...
55
9
2374
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть ,
Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций
И наивность уже стала себе лишь противна ,
Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ...
Мимо мчат незнакомые люди ,
И не кто тебя уже не осудит :
Всем безразлично твоя лишь
обида ,
И что слёзы пускаешь себе на морозе
Может так будет даже на лучше
Без различных ненужных вопросов ,
О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли"
Или в этом нет больше смысла и вовсе ...
Разве безразличие лучший способ оплаты
За свои выражающие сердце бурю эмоций..?
Может стоит быть чуточку внимательней ,
К тем кому помощь и вправду поможет !
55
5
1610
Подарок судьбы ранее
Подари мне красок минутку
Твоих нежности рук лишь в мгновение,
Чтобы трепет ушол на ночь глядя
От пришедшего с чувством волнением .
Подари мне свой багров румянец ,
Что расцвел на щеках лишь улыбкой
И ответный удар сердца танец
Этот ритм потерянный стуком
Может неловкость возникша во взгляде ,
Для тебя нечего и не значит ,
Но надежда приходит последней ,
Что пылает от проявлений ласки
Под серьёзностью губ скрывающей маски
Невозможно скрывать очень долго свой глянец ,
Выдает огонек без сомнения
Все секреты твоей мнимой сказки
Не потушиш одним лишь мгновением,
Тот подарок судьбы предоставленный раньше ,
Наша встреча была неизбежна
Оставляя с собой только "вряд-ли" :
....На подарок судьбы для нас ранее....
47
11
1321
Сподівання затиші
Я так боюся сподіватись
На ті хвилини , що невпинні
І без надії знов зостатись
Під тихій вирій слів невпинний
Марніють звуки зовні часу,
Але не досягають частки ліку
Того емоцій дійсні краху ,
Що так бажаю донести я
В словах зостались долі частки,
Які на аркуші повиті
Вони вирують на папері,
Але не мають певних ліків
Зрослися знову лиш проникші
Пусті слова сумлінь на серці,
Які не долетять так стрімко
Тих крахів сподівань затиші .
P.s:
Первый стих на родном языке , который сумел проникнуть с утречка ...
Поэтому прошу если что не судить слишком строго ...
💙😉💙
40
12
842
Дозе с любовью))
Прошу не уходи ,
Ты луч ,что красит день всех
Как тяжело так просто отпустить ,
Твой свет от шоколад творений
Ты весела всегда ,поддержишь если грустно
Всем здесь стала важна
И в тоже время согреешь теплотою гнусно
На аве так няшна с котейками мимишна ,
С улыбкою ясна й не будет так прывична !
Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !!
Я ж буду так скучать за твоими стишками ,
Что даришь всем сполна
С любовью й ораматом тепловой ласки :)
Оть доброты твоей
Сб стал радостью излучен :)
Ведь многим принесла
Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹
(( 🍫✨🌹💕))
P.s:
Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫)))
( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕))
https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
59
40
2272
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова
Достигли й душат вдруг меня
Не знаю дальше как мне быть
И стоит ли их отпустить
Всю грусть ,что прячется внутри
Пусть заберёт с собою дни
А шоколад утешет впредь
Всё горести уйдут под дверь
Но чувства ,что живут внутри
Не скроешь с время позади
Ведь вырвуться с оков груди
Их не сдержать нечем увы ...
Как не было мне тяжело
Я не смогу забить их льдов
И холод тот , что тронул весь
Согреть не сможет даже лесть...
70
10
3172
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры
И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек ,
Без красок сонный кофе под пару твоих строчек ..
Меня лишь согревает тепло твоих улыбок ,
Что заглушает холод давно проникших смыслов ,
А завтра снова будет тяжёлый понедельник,
Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен ,
На сердце оставляя хорошим настроеньем ,
Сначала начиная срок время скоротечен
Лишь парой фраз в инете,
Мне брошенных с приятным воскресеньем...
58
2
2136
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс,
Остановить его нечем й боюсь
В груди разгорается тёплый огонь ,
Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов...
В личном пространстве сшибает мосты,
Наши глубины сжимая в пути
Стали с личной ближе наш мир,
Вера в чувство пораждая искры
Воля свободы кречит только внутри,
Больше не сможет затронуть мыслей синевы,
Небо в далёком закате зовёт за собой,
Где можно побыть с тишиной лишь одной ...
Не стоит тревожить прекрасный момент ,
Тебя не хватает очень со всем
В рассвете остался твой запах кофе с утра,
Грусть поглотила весь разум струна,
Под холод оттенка вновь декабря ,
Узоры яркого солнца с собой уводя ...
49
4
1347
