Сподівання затиші

Я так боюся сподіватись На ті хвилини , що невпинні І без надії знов зостатись Під тихій вирій слів невпинний Марніють звуки зовні часу, Але не досягають частки ліку Того емоцій дійсні краху , Що так бажаю донести я В словах зостались долі частки, Які на аркуші повиті Вони вирують на папері, Але не мають певних ліків Зрослися знову лиш проникші Пусті слова сумлінь на серці, Які не долетять так стрімко Тих крахів сподівань затиші . P.s: Первый стих на родном языке , который сумел проникнуть с утречка ... Поэтому прошу если что не судить слишком строго ... 💙😉💙

2020-01-30 07:29:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (12)

Victoriа

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) Спасибо тебе милая.💐💐💐 Спасибо за хорошие стихи и доброе сердечко. Успехов тебе во всем❤

Відповісти

2020-02-18 05:00:43

Hellebore #СКРИП Spirit

Наша мова завжди проникне у серце

Відповісти

2020-03-09 21:51:43

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Hellebore #СКРИП Spirit повністю згодна )😉

Відповісти

2020-03-09 21:52:48

Інші вірші поета

Хотіла б ... Час ціною втрати Хаус війни Звір

Інші поети

NOVATOR

@petruha1307

Пані Зефірка

@Crazy_sheep

Олександр Фолдов

@Foldov_Fox

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4750

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3652