Дощ змиє

Чому я думаю про тебе І на душі росте провалля Дощ змиє сум з переживанням , Бо більше вже нема зізнання Тепер мені вже не потрібні Букети квітів без любові Мені не треба слів утіхи , Що буду я комусь в нагоді Лиш з часом більше розумію , Що можу жити без турботи І можу дню сама радіти При цьому не втрачаючи свободи . Як опинилось так буває, Що все буває не взаємно Та почуття слідами стали , Які нагадують про смертність.

2025-02-14 18:21:51

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олексій Коваль

Дуже гарно вийшло!!😭 Неймовірно!!🥰🤗

Відповісти

2025-02-17 20:35:11

Інші вірші поета

Хотіла б ... Нічне місто Жити далі Свет постепенно теряем...

Інші поети

Mrs Monica L

@MrsMonica

Orchid 99

@Orchid99

misshapen_mirror

@misshapen_mirror

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5451

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9518