На згадку

Моя осінь знов настала, На душі холодний дощ Мені так не вистачало , Лік моментів для розмов Хоч тепер моя лиш мрія Поряд бути , хоч на мить Стихне повість про минуле , Як тепер порожній лист. Не дарма все йде на краще Ми міняєм облік днів, Про моменти, що навряд чи Вдасться нам вернуть навік І тому тобі на згадку Можу написать лиш вірш Про цю осінь, що насправді Стала поштовхом для змін . Р.s: 🍁"Чомусь саме з початком осінні почались мої всі згадки про написання поезій та тих першо початкових почуттів , яких так довго мені не вистачало.🍂"

2023-10-05 12:13:03

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Сандра Мей дякую 🥺🍂🍁🧡

Відповісти

2023-10-05 12:30:11

1

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Регіна Касі Ем а я підписались ще раніше на тебе ;)

Відповісти

2023-10-05 20:10:15

1

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Регіна Касі в мене написано " підписані "

Відповісти

2023-10-05 20:15:22

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4824

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

13

5560