На згадку

Моя осінь знов настала, На душі холодний дощ Мені так не вистачало , Лік моментів для розмов Хоч тепер моя лиш мрія Поряд бути , хоч на мить Стихне повість про минуле , Як тепер порожній лист. Не дарма все йде на краще Ми міняєм облік днів, Про моменти, що навряд чи Вдасться нам вернуть навік І тому тобі на згадку Можу написать лиш вірш Про цю осінь, що насправді Стала поштовхом для змін . Р.s: 🍁"Чомусь саме з початком осінні почались мої всі згадки про написання поезій та тих першо початкових почуттів , яких так довго мені не вистачало.🍂"

2023-10-05 12:13:03

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Сандра Мей дякую 🥺🍂🍁🧡

Відповісти

2023-10-05 12:30:11

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Регіна Касі Ем а я підписались ще раніше на тебе ;)

Відповісти

2023-10-05 20:10:15

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Регіна Касі в мене написано " підписані "

Відповісти

2023-10-05 20:15:22

Інші вірші поета

"Письмо ушедших дней" Просте зізнання Почуття зайві Жити далі

Інші поети

Pirania Artist

@Pirania_Artist

Marie

@H0NEY3EE

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3828

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1372