Нестримна

Мені холодно мовчати Про мої скромні почуття, Що хочеться в думках кричати Немов тепер нестримна я Ти знаєш легко розуміти Пориви вітру в нікуди , Чому ж тоді мені здається, Що він веде туди де ти Немов тепер будеш ввижатись У пам'яті простим теплом Таким привітним ніби небо , Що манить своїм полотном . І не важливо відлік часу , Чи миль кілометрів доріг Ніколи не уміла рахувати Якісь там речі крім обійм.

2023-01-28 00:48:42

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

Вай, було приємно читати, чуттєво!☀

Відповісти

2023-02-05 20:43:29

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@"Поэтическая эльфийка" - WtS за твій коментар і не жаль почуттів вкладати у вірш 🤗🥺❤️

Відповісти

2023-02-05 20:54:26

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) 😍🤗💖

Відповісти

2023-02-05 21:23:42

Інші вірші поета

Маєм мрію Почуття зайві Миті не розуміння себе Темнота теней ночи ...

Інші поети

GannMorgana

@GannMorgana

Ella Verrremi

@verrremi

Ren

@Panda_4010

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

9685

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1992