Теплота дружбы ...
Самолётик в никуда Улетел из моего окна , Забирая с собой дни От пришедшей вдруг тоски Белым вихрем в облака Устремлён был путь его тогда , Но бумажно- лёгкие ... Крылья подвели его совсем Над землёй далёко не унесли , Приземлели на соседние сады Во цветочных кругах грёз, Где котята смотрят дождь Будет весело ему теперь , Про полёт забудет впредь И мечта про море звёзд Лишь останется на каплях неба слёз , Но друзья под местный круг , Не дадут грустить ему весною вдруг , Будут тихо обнимать ... Ночью теплотою меха согревать И для счастья одного Он поймет ,что не нужно нечего , Лишь бы мягкие друзья Были с ним порой всегда ...
2020-03-28 09:58:19
48
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Эрика 😉🧡☀️))))
Відповісти
2020-03-28 10:20:39
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
пасибки роднуль ,а от тебя слышать приятно ))))💕🧡
Відповісти
2020-03-28 10:53:36
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
хех кто бы сомневался 😁👌)
Відповісти
2020-04-01 13:23:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5690
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10522