Почуття зайві

Холод знову мій порадник Моє серце вже не ранить То тепло, що стало зайвим Я навчилась відпускати Був той час ,що не забути Ми давно вже різні люди Так бездонно кораблями Розійшлись без слів печалі Слабкість бути комусь другом Чи любити просто слухом , Що натомість це кохання ? В кожного своє поняття. Але ми натомість плута Його там де просто зручно Та комфорт, що нам потрібний , Беремо як нам повинність То давайте лиш признаєм Рідкість стала щирість млява І без лишньої моралі Почуття давно вже стали зайві .

2025-03-02 20:19:51

Інші вірші поета

Я отпущу с временем дальше ... Тишина ночного неба Комусь потрібні Одні думки лиш про мить

Інші поети

Mariah Lovench

@Mariah_

Abbas Ghallu

@MAbbasAliG

Рыжий

@Kliri

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2615

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1669