Почуття зайві

Холод знову мій порадник Моє серце вже не ранить То тепло, що стало зайвим Я навчилась відпускати Був той час ,що не забути Ми давно вже різні люди Так бездонно кораблями Розійшлись без слів печалі Слабкість бути комусь другом Чи любити просто слухом , Що натомість це кохання ? В кожного своє поняття. Але ми натомість плута Його там де просто зручно Та комфорт, що нам потрібний , Беремо як нам повинність То давайте лиш признаєм Рідкість стала щирість млява І без лишньої моралі Почуття давно вже стали зайві .

2025-03-02 20:19:51

Інші вірші поета

Ти знаєш, що я любила... Теплота дружбы ... Я отпущу с временем дальше ... Нестримна

Інші поети

Anna Tykholiz

@westofcoast

Corbie

@ezzylryb

aadee2

@aadee2

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2361

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13258