Хаус війни
Багато думок та багато запитань , Сягають моїх безвихідних хвилювань Кружляють голову постійно вони , Колишнім скрегітом про хаус війни . Скільки коштує часом життя , Нам не вдалось зрозуміть до кінця . Кожний лиш сповнений неминучою грою, В праві боротись чи біжать з сльозами й ганьбою . Темні провулки зруйнованих вулиць , бомб руїни та мости Раніше були нам знайомі , А сьогодні повні журби. Від бувалої надії , слави , Що була в них та жива Зараз в полум'ї згорає , Як і люди без кінця.
2022-10-05 18:09:50
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Деміра Рейн а я як сумувала ,просто не передати слів ☺️🤗🧡 Навіть чуть в кому не впала від шоколадної депресії (
Відповісти
2022-10-05 18:29:19
1
Деміра Рейн
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) ми всі, так сумували за всіма і Surgebook'ом, просто невимовно
Відповісти
2022-10-05 18:30:39
1
Олексій Коваль
Неперевершено!!☺️
Відповісти
2024-08-09 11:30:42
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3828
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4891